Профіль

Графік, кераміст, мистецтвознавець

Лауреат Національної премії ім.Тараса Шевченка Ярослав Мотика постає перед глядачем у двох іпостасях — як скульптор-монументаліст та як майстер камерної пластики

Яна Андрухова працює в різних техніках художнього скла: вітраж, спікання, гутне скло. Також у сферу зацікавлень засобів художнього висловлювання входить черпаний папір

Ярема Мисько працює в галузі монументальної і станкової скульптури

Графік та живописець. Автор акварелей з елементами імпресіонізму, а також ліногравюр із пейзажами Татр, Закопаного, Поділля, краєвидами Львова та Кракова

Українська художниця, громадська діячка. Працювала у різних видах і жанрах образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва – у творчій спадщині понад дві тисячі робіт

Львівська скульпторка початку ХХ століття. Роботам Яніни Райхерт-Тот притаманні риси стилю ар-деко

Художниця працювала в техніці олійного живопису, акварелі, деревориту, лінориту, сухої голки, мецо-тинто та акватінта. Основна тема робіт Яніни Новотнової – атмосферні міські пейзажі та квіти

Член Спілки художників (1971). Працює в галузі декоративно-прикладного мистецтва (кераміка), живопису та акварелі

Доктор психіатр, рисувальник, карикатурист. Займався переважно політичною сатирою, а також портретами та карикатурами. Був постійним співпрацівником видання «Szpilki» з моменту його заснування (1935)

Ярина Шумська працює у сфері перформансy, живопису, інсталяції, об’єкту. Досліджує поняття «присутності» людини, що провокує зміни первинного значення місць і ситуацій. Основні теми пов’язані з місцем, контекстом і пам’яттю: об’єкти та їх невидимі історії

Працює в галузі декоративно-прикладного мистецтва (кераміка) і кам’яної пластики малих форм. Також захоплюється витинанням з паперу, яке виробилось в своєрідний стиль графічного виразу

Ядвіга Валкер працювала в царині живопису. Її творчість згадувалась у «Єврейському Альманаху» Г. Стахля (Львів, 1937 р.)

Член групи формістів. Автор живописних пейзажів та натюрмортів в яскравих тонах. Графіка та акварелі Яна Рубчака, в основному художника цікавили ландшафт та архітектура, вважаються одними з найвидатніших досягнень польської графіки

Автор символічних композицій, інтерпретацій релігійних сюжетів, численних автопортретів. До наших днів збереглось близько 1200 робіт художника. Чимала колекція його творів (68 картин і етюдів та 18 малюнків і акварелей), що охоплює всі періоди ворчості, знаходиться у Львівській галереї мистецтв

Казімеж Ольпінський писав історичні, жанрові, символічні сцені, пейзажі та портрети. Широко користувався технікою олійного живопису, також залишив значну кількість акварелей та рисунків

Член Національної спілки художників України (1964). Ярослав Захарчишин – художник декоративно-ужиткового мистецтва (кераміка)

Живописець та графік. Якуб Глязнер був пейзажистом і працював в техніках олійного живопису, пастелі, акварелі, ксилографії та аквафорте. Зрідка писав жанрові сценки, часто – гірські пейзажі

Працював ілюстратором у гумористично-сатиричних журналах, ілюстрував читанку західноукраїнського письменника Антона Крушельницького, зробив ілюстрації до повістей Миколи Гоголя, Івана Франка та інших письменників. За його малюнками було видано більше сотні листівок. У творчій спадщини Ярослава Пстрака чимало живописних пейзажів Прикарпаття. У ряді картин митець відтворив архітектурні пам’ятки Львова

Працює у галузі декоративно-прикладного мистецтва (скло). Член НСХУ (1973).

Художник-монументаліст, відомий для широкого загалу розписами у Вірменському соборі, що зробили Яна Розена популярною постаттю у Львові та за його межами

Малював пейзажі та жанрові сценки, часто звертаючись до єврейської тематики: зокрема, краєвиди та мешканців з єврейського кварталу Казімєж у Кракові.

Автор історичних, батальних полотен, алегоричних та релігійних композицій, галереї портретів сучасників, ілюстрацій «Quo vadis» Генрика Сенкевича. Член Римської академії св Луки

Скульпторка, викладачка. Працювала у Львові, Журавному, Кракові. Авторка барельєфів табернаклів і горельєфів у бічних вівтарях вірменської катедри

Ярина Мовчан була позаконкурсною учасницею Міжнародного молодіжного симпозіуму художньго текстилю “АрхеНиткаНово” 2007р.

Належала до створеної у 1921 р. групи «Формістів» і брала участь у її виставках. Її карикатури друкувались у львівському «Szczutku»

Живописець-баталіст. Ян Богумил Розен був автором ряду сюжетів з наполеонівських війн, за котрі отримав безліч винагород на різноманітних закордонних виставках

Працюючи в галузі інсталяції, скульптури, фотографії, відео, лендарту бере участь в національних та міжнародних виставках та симпозіумах

Живописець, графік, архітектор, педагог, громадський діяч. У період життя у Львові працював в стилі імпресіонізму. Відомий жанровими роботами з життя гуцулів

В живописі Єжи Яніша є вплив фовізму, сюреалізму, неореалізму. В 1930-тих художник надав перевагу колажу, фотомонтажу, широко використовував гуаш

Член Національної спілки художників України. Керамістка: в її роботах традиційний за формою посуд стає основою монументальних, переважно зооморфних та антропоморфних, скульптур

Художник, поет, сценограф, учасник багатьох виставок (живопис та графіка) і перформенсів. Друком видано три поетичних збірки Мирослава Ягоди

Василь Ярич автор пам’ятників «Просвіті» (1993) і Данилові Галицькому (2001) у Львові

Член Національної спілки художників України (1988). Працює в галузі декоративно-прикладного мистецтва (кераміка)

Працює в галузі декоративно-прикладного мистецтва. Член НСХУ (2000)

У художній мові використовує етнічні мотиви, авторську техніку живопису та графіки. Мистецька практика: філософське дослідження світобудови

Художник (визнаний портретист, автор пейзажів, бойових сцен і жанрового живопису), ілюстратор та сценарист, режисер та театральний декоратор

Ігор Янович – художник-нефігуративіст. Народився в Києві. Живе та працює у Львові

Характерною рисою творів Мирона Яціва є чітка внутрішньо-структурна організованість композиції як у лінійно-просторовому, так і у кольоровому відношенні

Броніслава Яновська часто зображала інтер’єри, архітектуру, сцени з життя садиби та села, за що її називають “художницею польських садиб”. Також малювала пейзажі, рідше портрети

Вважається, що Мирослав Яремак автор терміну «станіславський феномен». Художник понад 25 років працює в напрямку сучасного актуального мистецтва