Ян Генрик Розен

25 лютого 1891, Варшава – 22 серпня 1982, Арлінґтон, США

Художник-монументаліст, відомий для широкого загалу розписами у Вірменському соборі, що зробили Яна Розена популярною постаттю у Львові та за його межами

1891 – народився Ян Генрик Розен у родині вихрещених євреїв, що походила з середовища багатої єврейської буржуазії Варшави

Дитячі роки Ян Генрик Розен провів у Парижі, а коледж закінчив у Лозанні. Перші навички малювання отримав від свого батька Яна Богуміла Розена – художника-баталіста, випускника Мюнхенської академії мистецтв.

1911 – майбутній художник поступив до університету у Лозанні, паралельно відвідував художні студії Мюнхена та Парижа
1914 – Перша світова війна застала Яна Розена під час навчання у Парижі. Художник вступив добровольцем до лав французької армії
1917 – перейшов до польського легіону ген. Галлєра
1919-1920 – після закінчення війни, Ян Розен працював на посаді військового аташе при польському представництві у Франції
1920-1921 – працював секретарем польської делегації в Лізі Націй у Женеві
1922 – Ян Розен повернувся до Польщі та оселився у Варшаві, де відновив художні студії
1923-1925 – художник виставляє у Варшаві свій релігійний живопис, що привертає увагу критики та широкого кола глядачів, неканонічністю композицій. Шанувальником авторського стилю стає Юзев Теодорович – вірменський архієпископ у Львові, і запрошує Яна Розена взяти участь у оздобленні Вірменського собору у Львові

1925-1929 – робота над розписами львівського Вірменського собору. Це час пошуків власного мистецького стилю, стилістичні спроби поєднання різних модерних напрямків. У розписі собору та проектах вітражів, художник відштовхувався від вірмено-візантійської традиції, синтезуючи її з західноєвропейськими тенденціями модерного мистецтва. Також характерним прийомом, який художник буде використовувати і надалі у своїх наступних роботах, стане надання релігійним персонажам портретних рис отців церкви та інших відомих осіб
1929–1931 – художник, здобувши популярність завдяки розписам у Вірменському соборі, отримує замовлення на поліхромні розписи в костелі Стрітення монастиря кармеліток у Львові
1929-1931 – Ян Розен створив вісім великих композицій (Сходження святого духа на апостолів і зображення семи святих таїнств) для каплиці костелу Стрітення монастиря кармеліток

1930 – викладацька робота у Львівській політехніці на посаді професора кафедри рисунку та декоративного живопису загальнотехнічного факультету
1931 – керівник цієї кафедри. Одночасно він викладає рисунок на архітектурному факультеті.
1933 – під час державної реформи вищих навчальних закладів загальнотехнічний факультет було ліквідовано, і в 1934 Ян Розен був звільнений з державної служби
На поч. 1930-х рр. виконує розписи в приміщенні для хрещення дітей у костелі Марії Магдалини
1936 – працює в семінарійній каплиці Перемишля, а також у декількох костелах невеликих населених пунктів Польщі
1937 – на запрошення польського посла у Вашингтоні Єжи Потоцького, Ян Генрик Розен виїхав до Америки для виконання фрески “Битва Яна ІІІ Собеського під Віднем” для залу прийомів у польському посольстві

Початок Другої світової війни завадив його поверненню на батьківщину. Ян Розен залишився в Америці, де провів 45 років творчого періоду свого життя, обіймав посаду викладача сакрального мистецтва в Католицькому університеті у Вашингтоні (1939–1945).

Серед творчих робіт Яна Генрика Розена в США – величезні мозаїки у катедральному соборі в Сент-Луїсі, поліхромні розписи в соборі Сент-Метью та в єпископському соборі у Вашингтоні, а також сакральних спорудах у Сан-Франциско, Голівуді, Пітсбурзі, Буффало та інших містах.

1977 – Папа Римський Павло VІ за внесок у релігійне мистецтво ХХ ст. нагородив Яна Генрика Розена орденом Святого Григорія Великого.

Помер художник на 92-му році життя в Арлінґтоні неподалік Вашингтона.