Якуб Глязнер (Jakob Glasner)

Якуб Глязнер (Jakob Glasner)

  • 6 квітня 1879, м. Рдзавка (Польща) – 1942, Львів
  • Краківська академія мистецтв
  • Живописець та графік. Якуб Глязнер був пейзажистом і працював в техніках олійного живопису, пастелі, акварелі, ксилографії та аквафорте. Зрідка писав жанрові сценки, часто – гірські пейзажі.

    1902–1903 – навчання у Відні
    до 1905 р. вчився у Краківські академії мистецтв, в майстернях Т. Акцентовича та Я. Станіславського

    Повернувшись до Польщі, оселився у м. Бельсько-Бяла.

    1907–1908 – брав участь у виставках краківського художнього об’єднання «Sztuka» у Відні та Кракові. Згодом Я. Г. подорожував Італією;
    1909–1914 – жив у Німеччині

    У 1910 та 1914 рр. брав участь у виставках «Grosser Berliner Kunstausstellung»,
    у 1911 – у виставці «Berliner Sezession»,
    у 1914 – у «Sonderausstellung», котра відбулась у берлінському Будинку Мистецтв.

    Протягом 1913–1914 – експонував свої твори і на польських виставках:
    у 1910 – на Загальній Виставці Польського Мистецтва (Львів),
    у 1913–1914 – на виставках ТРОМ (Варшава).

    Під час І Світової війни Якуб Глязнер воював в якості солдата австрійської армії на територіях Угорщини та Буковини; з цього періоду в житті художника залишилась папка малюнків на сюжети з життя солдат.

    Після закінчення війни Якуб Глязнер повернувся до Бельсько-Бялей, де прожив до 1939 р.

    У 1920–1930-х – брав участь у виставках в Лодзі, в м. Закопане, у Виставці єврейського мистецтва, що відбулась у 1930 р. у Кракові, а також у виставці львівської філії ТПОМ у 1926 р., і, в тому ж році, у паризькому Салоні Незалежних.

    На початку ІІ Світової війни Я. Г. переїхав до Львова, де продовжував працювати, і де разом з усіма львівськими художниками взяв участь у «Виставці графіки», що експонувалась у Харкові, Києві та Москві.

    У 1941 у Львові жив під прізвищем «Лібідовський».
    1942 – загинув у Янівському концтаборі (Львів).

    Найбільша колекція творів Я. Г. зберігається у музеї в БельськоБялей, певні твори – у Національних Музеях в Кракові та Варшаві, а також в колекції ЛГМ.

Джерела:
1. Б. М. Пінчевська. Творчість єврейських художників Східної Галичини 1900-1939 років. Корсунь-Шевченківський, Корсунський видавничий дім “Всесвіт”, 2013. 240 с.

Інші профілі

Ілля Тодуркін

Ілля Тодуркін

Ілля Тодуркін звертається до графіки та скульптури, як до практики створення артефактів, що відображають відчуття або міркування, мають властивості пам’яті та стають носіями особистого досвіду

Марʼян Внук

Марʼян Внук

Досконале володіння реалістичною пластикою та досвід роботи з монументальною скульптурою дозволили Марʼяну Внуку посісти місце в дисципліні, нав’язаній соцреалізмом, одним із провідних творців якого він став

Денис-Лев Іванцев

Денис-Лев Іванцев

Для другої половини 30-х років картинам Дениса-Льва Іванцева притаманний абстрактно-філософський зміст. Наприкінці 30-х років — початку 40-х з’явився пейзажний живопис митця. До монументальної спадщини Дениса Іванцева належать розписи в українських церквах у Галичині

вверх