Ян Стика (Jan Styka)
- 8 квітня 1858, Львів – 11 квітня 1925, Рим
- Віденська академія мистецтв
- Роботи
Автор історичних, батальних полотен, алегоричних та релігійних композицій, галереї портретів сучасників, ілюстрацій «Quo vadis» Генрика Сенкевича. Член Римської академії св Луки
1882-1885 – навчання в Академії мистецтв в Кракові у Яна Матейко
1893-1894 – робота над панорамою Рацлавицькою спільно з Войцехом Коссаком. Ідея створення панорами належала художникові Янові Стиці. Розміри панорами становлять 150×15 м. Для панорами привезли з Бельгії десять рулонів вітрильного полотна розміром 10×15 м. Їх зшили разом на спеціальному металевому каркасі, виготовленому фірмою Gridl з Відня. На ґрунтування полотна використали 750 кг фарби. Панораму офіційно замовила міська рада Львова. Роботу завершували разом з художниками Тадеушем Попелем, Людвиком Боллером, Теодором Аксентовичем, Зигмунтом Розвадовським, Володимиром Тетмаєром, Михайлом Сошанським, Вінцентом Водзиновським. Була презентована на Загальній крайовій виставці у Львові у спеціально збудованому павільйоні з внутрішнім діаметром 38 м за проектом архітектора Людвіка Балдвін-Рамулта. Її оглянув 8 вересня 1894 імператор Франц Йосиф I. Демонструвалась у Будапешті у 1896 році. Була вивезена до Польської народної республіки у 1946 році. З 14 червня 1985 року експонується у спеціально збудованому приміщенні на території філії Національного музею Польщі у Вроцлаві.
1877 – навчання у Віденській мистецькій академії, яку Ян Стика закінчив з золотою медаллю
1880 – отримав стипендію Prix de Rome на навчання в Італії, де копіював роботи старих майстрів
1886-1899 – жив та працював у Львові
1889, 1890 – народились Тадеуш Стика та Адам Стика, які також стали художниками
1895 – подорож в Палестину
1895 – член дирекції Товариства прихильників красних мистецтв у Львові (TPSP) та член комітету знавців Товариства прихильників красних мистецтв у Львові, до якого також увійшли Станіслав Батовський, Станіслав Дембіцький, Тадеуш Попєль , а також Тадеуш Баронч. Разом із Яном Стикою до дирекції TPSP увійшли ще 14 осіб, зокрема, художник Антоні Стефанович.
1900 – переїзд в Париж
1919 – переїзд на Капрі
