Ян Стика (Jan Styka)

Ян Стика (Jan Styka) share

  • 8 квітня 1858, Львів – 11 квітня 1925, Рим
  • Віденська академія мистецтв
  • Автор історичних, батальних полотен, алегоричних та релігійних композицій, галереї портретів сучасників, ілюстрацій «Quo vadis» Генрика Сенкевича. Член Римської академії св Луки

    1882-1885 – навчання в Академії мистецтв в Кракові у Яна Матейко

    1893-1894 – робота над панорамою Рацлавицькою спільно з Войцехом Коссаком. Ідея створення панорами належала художникові Янові Стиці. Розміри панорами становлять 150×15 м. Для панорами привезли з Бельгії десять рулонів вітрильного полотна розміром 10×15 м. Їх зшили разом на спеціальному металевому каркасі, виготовленому фірмою Gridl з Відня. На ґрунтування полотна використали 750 кг фарби. Панораму офіційно замовила міська рада Львова. Роботу завершували разом з художниками Тадеушем Попелем, Людвиком Боллером, Теодором Аксентовичем, Зигмунтом Розвадовським, Володимиром Тетмаєром, Михайлом Сошанським, Вінцентом Водзиновським. Була презентована на Загальній крайовій виставці у Львові у спеціально збудованому павільйоні з внутрішнім діаметром 38 м за проектом архітектора Людвіка Балдвін-Рамулта. Її оглянув 8 вересня 1894 імператор Франц Йосиф I. Демонструвалась у Будапешті у 1896 році. Була вивезена до Польської народної республіки у 1946 році. З 14 червня 1985 року експонується у спеціально збудованому приміщенні на території філії Національного музею Польщі у Вроцлаві.

    Ян Стика. Панорама Рацлавицька, 1894Ян Стика, Войцех Коссак, Тадеуш Попель. Панорама Рацлавицька, 1894Фрагмент панорами. Захоплення гарматАтака. Фрагмент панорами, 1894

    1877 – навчання у Віденській мистецькій академії, яку Ян Стика закінчив з золотою медаллю
    1880 – отримав стипендію Prix de Rome на навчання в Італії, де копіював роботи старих майстрів
    1886-1899 – жив та працював у Львові
    1889, 1890 – народились Тадеуш Стика та Адам Стика, які також стали художниками
    1895 – подорож в Палестину
    1895 – член дирекції Товариства прихильників красних мистецтв у Львові (TPSP) та член комітету знавців Товариства прихильників красних мистецтв у Львові, до якого також увійшли Станіслав Батовський, Станіслав Дембіцький, Тадеуш Попєль , а також Тадеуш Баронч. Разом із Яном Стикою до дирекції TPSP увійшли ще 14 осіб, зокрема, художник Антоні Стефанович.
    1900 – переїзд в Париж
    1919 – переїзд на Капрі

  • Роботи
  • Ян Стика. Дівчина с голубом, 1875; папір, туш, крейда; 55х39 смЯн Стика. Френсіс Крюдовський художник, 1882; олія на полотні, 42х34 см; NMWЯн Стика. У лавровому вінку, 1889; олія на полотні, 75х50 смЯн Стика. Марія, 1890; олія на полотні, 84х38 смЯн Стика. Дама в білій сукні, 1890; олія на полотні, 130x80 смЯн Стика. Людвіга та Юліан Захаревич (архітектор, ректор ЛП), 1895; олія на полотні, 140х80 смЯн Стика. Біля джерела, 1896Ян Стика. Гермес та Афродіта; олія на полотні, 101х73 смЯн Стика. Поцілунок Юніс (іл. Quo Vadis), 1903; папір, вугілля, 42х27 смЯн Стика. Шандор Петефі поет, 1897; олія на полотні, 253х185 см; NMWЯн Стика. Кароль Бжозовський поет, 1898; олія на полотні, 66х50 см; NMWЯн Стика. Миртон Михальский, 1900; олія на деревяній основі; 46х37 см; NMWЯн Стика. Ecce Homo 1903; олія на полотні, 77х64 смЯн Стика. Ернесто Марчі революціонер, 1906; олія на полотні,86х66 см; NMWЯн Стика. Дорога на Голгофу, 1914; олія на полотні, 80х130 смЯн Стика. Христос з тереновим вінцем, 1925; олія на полотні, 103х66 смЯн Стика. Евмей (пастух Одісея), 1927; олія на полотні, 73х60 смЯн Стика. Улісс ; олія на полотні, 92х109 см; NMWЯн Стика. Портрет дами, 1904; олія на плотні, 82х65 смЯн Стика. Портрет молодої жінки, 1910; олія, картон, 44х35 смЯн Стика. Палестина вершник, 1920; папір, акварель, 32х46 смЯн Стика. Ілюстрація Quo Vadis: Урсус рятує Лусію, 1903; папір, вуголь, 33х27 смЯн Стика. Шопен, Міцкевич, Жорж Санд; папір, олівець, 22х23 смЯн Стика. Профіль старого; туш, папір, 21х17 см

Інші профілі

Еміль Кунке (Emil Kunke)

Еміль Кунке (Emil Kunke)

Живописець та викладач. Еміль Кунке був організатором художньої групи Ster, учасники та учасниці якої прагли відійти від авангарду

Марія Щур

Марія Щур

Учасниця неформального «кола» художника Олександра Аксініна. Співзасновниця й адміністраторка цифрової платформи aksinin.com. У 1980-х роках одна з перших у Львові працювала в авторській техніці об’ємних арт-об’єктів зі шкіри – рельєфних композицій і прикрас

Анна Сидоренко

Анна Сидоренко

Художниця конструює висловлювання користуючись широким арсеналом медіа, зокрема, фотографією, відео, інсталяцією, енвайронментом та лендартом. Прикметною є робота з натуральними, природними матеріалами, такими як вода, пісок, каміння, деревина

вверх