Шукаючи звʼязки між назвами залів виставки «Пам’яті тої, хто пам’ятає» та представленими на ній творами (і логікою їх підбору), Йош проаналізувала тексти брошури крізь призму досвіду арт-ентузіастки й активістки
У 2022-ому році ЛМГО “Мистецька рада “Діалог” стала партнерами проєкту CreArt 3.0, що відкриває низку можливостей для українських візуальних артистів\ок аплікуватися на резиденційні програми відкриті в межах мережі.
Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького спільно з громадською ініціативою My Future Heritage продовжує оцифрування фондових збірок методами фотофіксації та 3D сканування
Євген Червоний вміє знаходити нестандартні рішення для банальних речей, захоплюється технічними винаходами людства. Своє бачення на історію музичних медіа він представив в авторській виставці «Фонографоманія», яка нині експонується у Галереї Органного залу.
Львівський музей історії релігії за підтримки УКФ реалізовує проєкт з оцифрування Староскварявського іконостасу XVI-XVIII століття й створення 3D моделі храму Святого Архистратига Михаїла – найстарішої датованої дерев’яної церкви України.
Модерністична архітектура 1920-1930-х рр. в Україні зараз знаходиться під загрозою. Це ситуація спричинена поєднанням двох факторів: руйнування, що триває через війну та загальну й стійку культурну недооцінку спадщини початку XX ст.
У 2013 році, коли туризм стрімко ріс і розвивався, у Львові почала назрівати проблема – бізнес “користувався” містом як своїм рекламним майданчиком, не звертаючи уваги на погляди та побажання громадськості. Тут і там виникали недолугі крикливі вивіски або малі скульптурні форми рекламного змісту.
Впродовж півроку експерти обстежили понад 400 пошкоджених війною пам’яток культури. На основі зібраних даних започаткували інформаційну систему моніторингу спадщини, і тепер збирають усіх зацікавлених, щоб поділитися напрацюваннями.
Це міжнародна організація, метою якої є дослідження, збереження та промоція спадщини Арт-Нуво, або ж сецесії чи модерну, як цей архітектурний стиль зазвичай називають в Україні.
Євген Гулевич був винятковою особистістю у львівському середовищі дієвців культури. Звістка про його загибель у бою під Бахмутом 31 грудня 2022 року, що днями підтвердилася остаточно, збила з ніг, але і спровокувала у культурній та мистецькій спільноті багато спогадів і рефлексій про все, що Євген зробив, чого він навчив, як спричинився, вплинув, що казав, писав і як змінив нас усіх.
Чим кураторство виставки про мамута відрізняється від кураторства виставки митця-мастодонта? Чи є подібності в організації простору музею сучасного мистецтва і природознавчого музею? Чи позначає термін «інсталяція» одне й те саме у функціонально різних інституціях?
Софія Козлова написала відгук до партисипативної інсталяції Влодка Кауфмана – НАБАТ, – у Музеї народної архітектури та побуту. Під час перформативного відкриття художниця зробила замальовки звучання “дзвонів”
