Станіслав Батовський-Качор (Stanisław Batowski-Kaczor)

Станіслав Батовський-Качор (Stanisław Batowski-Kaczor)

  • 29 січня 1866, Львів — 5 травня 1946, Львів
  • Краківська академія мистецтв
  • У творчості Станіслава Батовського переважали картини в історичному та батальному жанрах. Проте є відомими пейзажі художника у стилі імпресіонізму та символізму

    Навчався у Краківській академії образотворчих мистецтв в класі Владислава Лучкевича та Флоріана Цинка

    1885—1889 – продовжив навчання у Віденській академії образотворчих мистецтв в класі Александера Лізен-Майєра та у Мюнхенській академії мистецтв

    1891 – мешкав в Парижі
    1893-1895 – подорожував по Італії, де удосконалював свою майстерність. Пізніше відвідав Іспанію, Марокко, Крим. Згодом повернувся до Львова, де мешкав у власній віллі при вул. Святої Софії.
    1895 – член комітету знавців Товариства прихильників красних мистецтв у Львові, до якого також увійшли Тадеуш Попєль, Станіслав-Мечислав Дембіцький, Ян Стика та Тадеуш Баронч.
    1895-1896 – створив вітраж «Оборона Львова Святим Яном з Дуклі» для кафедрального собору у Львові
    1900 – приймав участь у розписі стелі театральної зали львівського міського театру. Один з десяти секторів простору довкола люстри у театральній залі зайнятий роботою Качор—Батовського — панно «Вакханка»
    1901 – виконав образи Святого Франциска, Святого Антонія Падуанського, Святого Казимира, Святого Людвига для чотирьох вівтарів новозбудованого костелу Святої Сім’ї при монастирі римо-католицького ордену францисканців-реформатів при вулиці Янівській у Львові

    1903-1914 – викладав в художній школі, у якій навчалися й майбутні українські художники — Олена Кульчицька, Микола Івасюк та багато інших. Також був співзасновником львівського товариства польських художників «Молоде мистецтво» (пол. Młoda Sztuka) та членом правління Асоціації польських художників у Львові

    1912–1924 – викладав у приватному мистецькому навчальному закладі – «Вільна академія мистецтв» (пол. Wolną Akademią Sztuki), заснованому Леонардом Підгородецьким за зразком тодішніх артистичних студій Парижа, на Личакові при вулиці Пісковій, 15. Тут разом з навчанням молоді митці могли за помірну плату користуватися творчими майстернями, матеріалами для роботи. Учнем цього закладу був, зокрема, Роман Сельський

    1892—1939 – брав участь у щорічних виставках львівського Товариства шанувальників красних мистецтв, а також був учасником різних виставок у Львові починаючи від 1937 року.
    1938—1939 – приймав участь у реставрації костелу Кларисок у Львові, зокрема, виконав декілька образів для вівтаря храму

    У творах Батовського—Качора переважають елементи культури мюнхенської художньої школи, а також необарокові традиції історизму малярства Яна Матейка та певного впливу імпресіонізму й символізму. Його полотнам періоду 1887–1900 років переважно були властиві витончені гами сріблясто-сірих та блакитних тонів, імлисте розсіяне світло; після 1900 року віддавав перевагу динамічним поєднанням яскравих кольорових плям, нервовій лінеарності, ескізній техніці руху пензля й неоромантизму образності

    Похований на Личаківському цвинтарі у Львові.

  • Роботи
  • Станіслав Батовський-Качор. Алегорична сцена, 1893; акварель, олівець, папір; 24,5 x 11Станіслав Батовський-Качор. Портрет старого в тюрбані, 1897Станіслав Батовський-Качор. Вид Львова, 1898; полотно, олія; 50,5 x 95Станіслав Батовський-Качор. Dzieci wrzesińskie, 1906Станіслав Батовський-Качор. Битва під Грюнвальдом, 1910; полотно, олія; 84,5 x 90,5Станіслав Батовський-Качор. Сомосьєрра, 1911; олія, полотно; 77 × 98Станіслав Батовський-Качор. Гусарська атака Хотин, 1917; олія, полотно; 93 × 171Станіслав Батовський-Качор. Триптих Львівські орлята, 1936; полотно, олія; 106 x 222Станіслав Батовський-Качор. Пара в любовних обіймах в кріслі; олівець, папір; 16,1 x 10,4

Інші профілі

Євген Коршунов

Євген Коршунов

В основі творчого методу Євгена Коршунова — робота з локальною історією, абсурдом, міфотворчість. Серед медіа, з якими працює: живопис, рисунок, відеоарт. Образи, які створює митець, поєднують у собі концептуальний початок і тонку іронію

Едуард Балула

Едуард Балула

Медіа, з якими працює Едуард Балула: графіка, рисунок, офорт. Його художня практика вибудовується навколо таких тем, як травма, пам’ять, міграція; митець фокусується на фізіологічному переживанні тіла, що сплітається та поєднується з ландшафтом у єдиний організм

Михайло Зубчанінов

Михайло Зубчанінов

У своїх роботах через фотографічні серії висвітлює такі теми, як зв’язок «людина — людина», «людина — природа», «людина — суспільство». Народився в Грузії, у Тбілісі, виріс в Україні, у Запорізькій області

вверх