Антоні Стефанович
- 1858, с. Кадубівці (Чернівецька обл.) – 17 грудня 1929, Львів
- Віденська академія мистецтв (1876 – 1879)
- Роботи
В історії мистецького Львова початку ХХ ст. Антоні Стефанович залишився відомим у двох «іпостасях»: художника (перш за все портретиста) і педагога
1858 – народився на Буковині в с. Кадубівці (тепер Заставнівського району Чернівецької об.) в родині вірмен католицького обряду Каєтана та Емілії Стефановичів
1876 – 1879 – здобуває художню освіту у Віденській академії мистецтв, під керівництвом К. Вурцінгера, К. Гріпенкерла і А. Ейзенменгера
1883 – вперше приймає участь у виставці «Товариства шанувальників красних мистецтв» в Кракові
1885 – розпочинає працю викладачем рисунку в Гімназії ім.Франца-Йосифа в Дрогобичі
1886 – 12 липня з’являється на світ син Каєтан
1887 – Антоні Стефановичу присвоєно титул професора
1891-1892 – працює на посаді професора рисунку в державній гімназії в Дрогобичі та у Вищій Реальній школі в м. Станіславів
1893 – розпочинає багаторічну працю у Вищій Реальній школі у Львові
1893-1905 – Антоні Стефанович стає одним з членів, а згодом віцедиректором екзаменаційної комісії для вчителів народних шкіл у Львові
Антоні Стефанович залишався вірним академічним традиціям, незважачи на всепоглинаючу хвилю мистецтва модерну, яка підхопила його сина – художника Каєтана Стефановича.
1894- пише, ілюструє та видає у Львові підручник для вчителів «Наука рисунку з вільної руки»
1895 – входить у склад комісії «ТРSР» у Львові. Товариство прихільників красних мистецтв знову очолив Владислав Лозинський, а до дирекції увійшли ще 14 осіб, серед яких з’явилися нові імена, зокрема художник Антоні Стефанович
1898 – пише, ілюструє та видає у Львові другий підручник для вчителів «Наука елементарного рисунку з натури, заснованого на законах перспективи»
1900 – разом з Т. Попелем, А. Августиновичем, З. Розвадовським та Е. Пітчем приймає участь у розписах плафону Оперного театру у Львові (його авторству належить алегорична фігура «Ілюзія»)
1902 – залишається членом Крайової шкільної ради Галичини та інспектором художньо-промислових шкіл
1906-1914 – Антоні Стефанович працює на посаді головного інспектора з мистецьких питань у професійних художньо-промислових школах Австрії
1914 – емігрує зі Львова, після окупації Галичини внаслідок вибуху Першої світової війни
1914-1915 – з найближчою родиною проживає в м. Бяла (сучасна назва – м. Бєльсько-Бяла, Польща)
1918 – Стефановичі повертаються до Львова
1920-ті – Антоні Стефанович є консультантом митрополії львівського вірменсько-католицького осередку в справах мистецьких, серед яких – реставрація вірменської церкви у Львові
1924 – офіційно припиняє педагогічну діяльність в зв’язку із виходом на пенсію
1929 – 17 грудня, у віці 71 року, Антоні Стефанович помирає у Львові. Похований в родинному гробівці Стефановичів на Личаківському цвинтарі.
