Еміль Кунке (Emil Kunke)

Еміль Кунке (Emil Kunke)

  • 1896, Львів – 1943, Львів
  • Живописець (надавав перевагу акварелі), графік та викладач. Еміль Кунке був організатором художньої групи Ster. Також був учасником виставки з групою «Артес» (Artes), та співорганізатором разом з Олександром Рімером виставки Молоде Мистецтво (Młoda Sztuka)

    Еміль Кунке навчався у Львівському університеті, а мистецьку освіту здобув у Відні (за іншими даними – у Клостернойбурзі) в Австрії. Жив та працював у Львові, викладав рисунок в єврейській гімназії.

    Учні та викладачі єврейської гімназії на вул. Зигмунтовській (тепер ліцей №52, вул. Гоголя, 17) Крайній праворуч - Еміль Кунке.
    Учні та викладачі єврейської гімназії на вул. Зигмунтовській (тепер ліцей №52, вул. Гоголя, 17).
    Крайній праворуч – Еміль Кунке.

    1924 – Еміль Кунке разом Олександром Рімером організували виставку Молоде Мистецтво (Młoda Sztuka)
    1930 – в межах Весняного Салону (TPSP) відбулась виставка групи «Артес», до котрої приєднались також Еміль Кунке, Генрик Лангерман та Бруно Шульц.

    1935 – Мечислав Бух і Еміль Кунке організували Секцію Образотворчого Мистецтва при Єврейському художньо-літературному товаристві у Львові, де Мечислав Бух викладав живопис у майстерні за адресою: вул. Баторія, 12.

    У 1930-х роках Еміль Кунке виступив організатором художньої групи Ster. Група організувала щонайменше дві виставки, у 1934 та 1936 роках. Творчості цих художників було властиве бажання відійти від авангарду, що визначило стилістику їхніх творів поміж реалізмом, постімпресіонізмом та зверненнями до експресіонізму. До складу групи входили такі митці як Юлія Ацкер, Мечислав Бух, Еміль Кунке, майстриня декоративно-ужиткового мистецтва Ірена Прейс, Антоніна Ріхтер, Соломон Шапіро, Броніслава Тьонзер та Ядвіга Валкер, а згодом разом з цією групою виставлявся Антоній Рейсінг.

    1940 – учасник (як Омелян Кунке) виставки графіки Спілки радянських художників України у Львові (до якої, ймовірно, вступив у 1939 році)

    До війни жив на вул. Яновській, 24 (тепер – вул. Шевченко). Загинув у 1943 році, обставини загибелі невідомі.

    Творча спадщина Еміля Кунке майже не збереглася. Впродовж кількох десятиліть була відома лише одна робота – “Ноктюрн” (1925) у збірці Національного музею у Вроцлаві. Вперше, у 2003 році, були показані ще три роботи Кунке (збереглися у приватній збірці у Львові) на виставці “Образи втраченого світу”, присвяченій 60-річчю ліквідації Янівського концтабора, у Львівській галереї мистецтв.

  • Роботи
  • Еміль Кунке. Гуманіст, 1920-ті; дереворитЕміль Кунке. Чудесний сон, 1926; акварель, 43,5х59 смЕміль Кунке. Вічна мелодія; акварель, гуаш, 51,7х37,7 смЕміль Кунке. Місто незрячих, 1930; дереворитЕміль Кунке. Єврейський вчений, 1930Еміль Кунке. Король на ношах, 1931; літографіяЕміль Кунке. Відьми, 1931 літографіяЕміль Кунке. Родина, 1937; папір, акварель; приватна збірка

Джерела:
1. Б. М. Пінчевська. Творчість єврейських художників Східної Галичини 1900-1939 років. Корсунь-Шевченківський, Корсунський видавничий дім «Всесвіт», 2013. 240 с.
2. Б.М. Пінчевська. Деякі мотиви книжкової графіки художників групи “Артес” на прикладі ілюстрацій Генрика Стренга (Марека Влодарського) до прози Дебори Фогель. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. – 2011. – № 9. – С. 145-160.

Інші профілі

Ілля Тодуркін

Ілля Тодуркін

Ілля Тодуркін звертається до графіки та скульптури, як до практики створення артефактів, що відображають відчуття або міркування, мають властивості пам’яті та стають носіями особистого досвіду

Марʼян Внук

Марʼян Внук

Досконале володіння реалістичною пластикою та досвід роботи з монументальною скульптурою дозволили Марʼяну Внуку посісти місце в дисципліні, нав’язаній соцреалізмом, одним із провідних творців якого він став

Денис-Лев Іванцев

Денис-Лев Іванцев

Для другої половини 30-х років картинам Дениса-Льва Іванцева притаманний абстрактно-філософський зміст. Наприкінці 30-х років — початку 40-х з’явився пейзажний живопис митця. До монументальної спадщини Дениса Іванцева належать розписи в українських церквах у Галичині

вверх