Юлія Ацкер (Julia Acker)
- 1898, Львів – 8 грудня 1942, Львів
- Роботи
Живописиця та графічка. У творах раннього періоду творчості художниця часто використовувала театральний реквізит. Авторка натюрмортів та пейзажів, сюжетних композицій з гротесковими персонажами та портретів: портрет львівського рабина Гутмана, портрет голови Єврейської Громади, віце-президента м. Львова Віктора Хайєса. Обидва портрети прикрашали репрезентаційну залу львівського кагалу
Після закінчення гімназії навчалась в Академії вільних мистецтв Леонарда Підгородецького й у Павла Гаєвського у Школі декоративно-прикладного мистецтва у Львові.
1930 – дебютувала персональною виставкою у львівській філії Єврейського літературно-художнього товариства
1933-1939 – учасниця одинадцяти виставок Товариства прихильників красних мистецтв у Львові
1934−1936 – Юлія Ацкер входила в засновану Емілєм Кунке мистецьку групу «Стер» (Ster), до якої приєднались також такі митці як Мечислав Бух, майстриня декоративно-ужиткового мистецтва Ірена Прейс, Антоніна Ріхтер, Саломон Шапіра, Броніслава Тьонзер та Ядвіга Валкер, а згодом разом з цією групою виставлявся Антоній Рейсінг.
1937 – у Познані на виставці «Мистецтво інтер’єрів та квіти» експонувались два твори художниці
1939 – ЄТПОМ організувало персональну виставку Юлія Ацкер у Варшаві
Крім того, Юлія Ацкер брала участь у виставках: у Станіславові (1936), у Tовариства прихильників красних мистецтв у Кракові та Національному художньому салоні в Познані у 1937 році, у Єврейському товаристві заохочення образотворчого мистецтва у Варшаві (1939).
1939 – членкиня Спілки художників УРСР
З вересня 1939 року Юлія Ацкер допомагала біженцям, які втікали до Львова від німецької окупації. Після захоплення міста німцями (у червні 1941 року) вона жила зі зростаючим відчуттям небезпеки, що спонукало її до самогубства у 1942 році.
Під час Другої світової війни більшість робіт Юлії Ацкер були втрачені, сучасникам відомі її картини переважно завдяки публікаціям у пресі. Деякі роботи зберігаються у Музеї Єврейського історичного інституту у Варшаві, Національному музеї у Вроцлаві, Львівському історичному музеї та Львівській національній галереї мистецтв імені Бориса Возницького, у приватних колекціях.
