Александер Рімер (Aleksander Riemer)

Александер Рімер (Aleksander Riemer)

  • 31 серпня 1889, Львів – 1943, Освенцим (Аушвіц)
  • Співзасновник мистецької групи «Артес». Олександр Рімер був живописцем-новатором; використовував відкриті інтенсивні кольори. Був надзвичайно обдарованою людиною, і, окрім живопису, захоплювався музикою, а також писав вірші

    Александер Рімер – син львівського архітектора Соломона Рімера (1858-1931).
    1919-1920 – художню освіту здобував у Львові у Вільній академії образотворчих мистецтв у Леонарда Підгорецького
    1921-1923 – продовжив навчанняу державній Промисловій школі у Львові на відділенні декоративного живопису
    1923-1924 – навчання у Вищій школі образотворчих мистецтв в Берліні
    1924-1926 – Академія мистецтв у Дрездені
    1924 – разом з Емілем Кунке організував виставку “Молоде мистецтво” (Młoda Sztuka) у Львові
    Від 1926 року жив у Парижі, підтримуючи зв’язки з львівським середовищем
    1928 – персональна виставка в галереї Жака Калло, Париж
    1928, 1933 – брав участь у паризьких виставках, у Салоні Незалежних
    1929 – на виставці, організованій львівським Єврейським літературно-художнім товариством, Александер Рімер представив акварелі
    1929 – Рімер приєднюється до авангардної мистецької групи “Артес”
    1930 – у Дрездені на прохання професора Робера Стерля в галереї «Молоде мистецтво», що належала Й. Санделю, відбулась персональна виставка Олександра Рімера, прокоментована численними рецензіями німецької преси

    А. Рімер розпочав свою кар’єру як пейзажист, для нього форма була переходом між імпресіонізом та лінійністю. Подорож до Парижа наближає його до кубізму й конструктивізму. Проте його конструктивізм став статикою та профільтрований елементом динаміки: принципом подієвості, розігруванням напруг між речами на поверхні полотна, а не абстрактним поєднанням вже від початку контрастних, замкнених у собі та статичних елементів. Тут теж більше літературності, історії. […] Сюрреалістичний елемент подієвості з’являється також в останніх роботах Рімера. […] Рімер також звертається до предметних елементів, як і Г. Штренґ. І ми дізнаємося, що там ще є не показана і геть чужа комбінація предметного світу. Ці художники стають свідомими вперше факту, що їх попередники колись повінстю відмовилися від тієї сфери. Лише здалека можна уcвіlомити справжню форму речей. Дебора Фоґель (1931) [2]

    1933 – твори Александера Рімера експонувались також на єврейській виставці, організованій товариством «Bnej-Brit» у Дрездені
    1934–1935 – також твори художника експонувались на виставках ІПМ. Деякі з них були видані в папці графіки художників групи «Артес» (Львів, 1935).
    1939 – участь у виставці єврейських художників Львова, організованій ЄТПОМ у Львові напередодні початку ІІ Світової війни
    1943 – загинув у концентраційному таборі Аушвіц (Польща), після депортації з Парижа

  • Роботи
  • Александер Рімер. Композиція, 1924; ЛНГМАлександер Рімер. Форми, 1930; літографіяАлександер Рімер. Париж, 1933; папір, гуашАлександер Рімер. Сторіччя залізниці Німеччини, 1935; плакатАлександер Рімер. Портрет жінки; олія, полотно

Джерела:
1. Б. М. Пінчевська. Творчість єврейських художників Східної Галичини 1900-1939 років. Корсунь-Шевченківський, Корсунський видавничий дім “Всесвіт”, 2013. — 240 с.
2. Фоґель Д. Білі слова: Есеї, листування, рецензії та полеміки / переклад та упор. Анастасії Любас. — К.: Дух і Літера, 2019. — 288 с.

Інші профілі

Ярина Шумська

Ярина Шумська

Ярина Шумська працює у сфері перформансy, живопису, інсталяції, об’єкту. Досліджує поняття «присутності» людини, що провокує зміни первинного значення місць і ситуацій. Основні теми пов’язані з місцем, контекстом і пам’яттю: об’єкти та їх невидимі історії

Тетяна Думан-Скоп

Тетяна Думан-Скоп

Художниця, мистецтвознавиця, учасниця творчого об’єднання «Кактус», активістка Помаранчевої революції та Євромайдану, організаторка благодійних і мистецьких проєктів, координаторка благодійного аукціону «Митці – воїнам»

вверх