Станіслав Рейхан (Stanisław Rejchan)

Станіслав Рейхан (Stanisław Rejchan)

  • 17 вересня 1858, Львів — 18 червня 1919, Краків
  • Художник, портретист, ілюстратор, педагог. Викладав у Промисловій школі рисунок. Станіслав Рейхан був головою Союзу Польських Митців у Львові та Товариства прихильників красних мистецтв

    Онук художника-портретиста Юзефа Рейхана, батько Станіслава – Алоїзій Рейхан, – також був художником.

    1877 – навчання у Віденській Академії образотворчих мистецтв під керівництвом Християна Гріпенкерля
    1880 – переїзхд у Париж, де Станіслав Рейхан продовжив навчання у французьких майстрів Леона Бонна і Жана-Поля Лорана
    1890, 1897 – учасних паризьких салонів

    Після закінчення навчання залишився працювати в Парижі до 1896 року. Швидко отримав визнання як портретист і художник, який зображає сцени розкішного життя парижан: сценки з офіційних прийомів, театральних прем’єр, перегонів, портрети. За цей час здійснив неодноразові творчі поїздки по Німеччини, Англії, Швейцарії та Італії (під Флоренцією художник прожив більше року).

    Мав славу автора мальованих репортажів, які з’явилися на сторінках французьких, британських, німецьких і польських журналів — «Le Monde illustré», «Revue Illustrée», «The Illustrated London News», «Fliegende Blätter», «Tygodnik Ilustrowany».

    Повернення Станіслава Рейхана до Львова у 1890-х роках біографи пояснюють ростом популярності фотографії, яка вплинула на спад замовлень рисунків і портретів.

    У 1894 році Станіслав Рейхан одружився на Ірені Валерії фон Метцгер, у подружжя народився син Станіслав (1897). У 1904 році художник одружився вдруге на Ванді Моніці Ополе.

    1896 – Станіслав Рейхан став професором Промислової школи у Львові. Серед його учнів – Мартин Кітц.
    з 1899 року був головою Союзу Польських Митців у Львові (Związek Artystów Polskich we Lwowie), паралельно був заступником Яна Болоз-Антонєвича у Товаристві прихильників красних мистецтв

    бл. 1897–1900 – під керівництвом Станіслава Рейхана розписаний круглий плафон, що прикрашає стелю театральної зали Львівської опери. Простір довкола люстри над театральним залом поділено на десять секторів. У кожному з них поміщені алегоричні жіночі постаті: повернута до центру сцени «Грація» (автор Едвард Мирон Піч), праворуч — «Правда», з люстерком (Тадеуш Попель), далі по колу — «Ілюзія», з мильною бульбашкою (Антоній Стефанович), «Невинність» (Тадеуш Попель), «Вакханка» (Станіслав Качор-Батовський), «Натхнення» (Олександр Августинович), «Драма» (Людомир Кьолер), «Критика», з нагайкою (Тадеуш Рибковський), «Танець» (Зиґмунт Розвадовський), «Музика» (Олександр Августинович). Художник також був автором плафону «Апофеоз Слави» над авансценою.

    1903 – входив до складу журі конкурсу проектів костелу святої Єлизавети у Львові
    1904 – очолив Товариство прихильників красних мистецтв (TPSP) у Львові
    1910 – входив до складу журі конкурсу проектів пам’ятника Анджею Потоцькому у Львові

    Помер під Краковом. Був похований на Личаківському цвинтарі у Львові, поруч з родичами.

  • Роботи
  • Станіслав Рейхан. Портрет жінки, 1880Станіслав Рейхан. Портрет дружини, 1884; олія, полотно, NMWСтаніслав Рейхан. Різдвяна вечеря, 1896Станіслав Рейхан. Жінка в модній сукні, 1898; дереворитСтаніслав Рейхан. Сцена в нічному кабаре; папір, олівецьСтаніслав Рейхан. В лоджії; папір, акварельСтаніслав Рейхан. Ню; папір, акварельСтаніслав Рейхан. Портрет жінки, 1900; папір, пастельСтаніслав Рейхан. Гортензії, 1900; картон, оліяСтаніслав Рейхан. На Паризькому бульварі, 1900; папір, туш, гуашСтаніслав Рейхан. Дівчинка, 1909; олія, полотноСтаніслав Рейхан. Львів Аристократія на прогулянці, 1913; папір, чорна акварельСтаніслав Рейхан. Портрет молодої жінкиСтаніслав Рейхан. Автопортрет; олія, полотно, ЛНГМСтаніслав Рейхан. Поранений товариш; туш, папір

Інші профілі

Антон Ткаченко

Антон Ткаченко

Антон Ткаченко досліджує тему особистої пам’яті та пам’яті міста, велику увагу у своїх проєктах приділяє архітектурі й організації простору. Митець працює зі знайденими об’єктами та вторинно використаними матеріалами, як-от скло, тканина, фотографії, афіші, тексти, плани виставкових приміщень, документації виставок, пам’ятні речі

Віталій Матухно

Віталій Матухно

Куратор та митець із Лисичанська. Працює з аналоговою і цифровою фотографією, цифровим колажем, експериментальною музикою. Основні теми робіт: дослідження постіндустріального пейзажу Луганщини й Донеччини та процесу деіндустріалізації загалом. Працює зі зникаючою пам’яттю та робить спроби її зберегти, рефлексує про свій досвід життя у «вмираючому» місті

Марія Богомолова

Марія Богомолова

Важливою складовою мистецької практики Марії Богомолової є дослідження матеріалів, що стають невіддільною частиною її графічних робіт. Більшість із них — це рослини, тканина й те, що винайдено у поєднанні людської праці та природних ресурсів. Матеріал стає активним учасником роботи та формує новий контекст розуміння твору

вверх