Станіслав-Мечислав Дембіцький (Stanisław Mieczysław Dębicki)

Живописець, графік, педагог. Автор портретів, пейзажів, жанрових, історичних та релігійних композицій

1881 – 1882 – навчання у Віденьській художній академії, викладач Х. Гріпенкель
1882 – 1883 – навчання у Краківській академії мистецтв
1884 – навчання у Мюнхенській академії мистецтв
від 1885 – учасник мистецьких виставок у Львові
1890 – 1891 – навчання в Академії Колароссі в Парижі
1885 – 1890 – викладач у Коломийській керамічній школі
1885 – 1892 – асистував В. Крицінському при розписах церкви св. Михаїла в Коломиї
1895 – член комітету знавців Товариства прихильників красних мистецтв у Львові, до якого також увійшли Станіслав Батовський, Тадеуш Попєль, Ян Стика та Тадеуш Баронч.
1891–1909 – живе і працює Львові
від 1897 – член мистецького об’єднання «Штука»
від 1899 – член спілки художників у Львові
1900 – виконав сотні зарисовок костюмів, предметів побуту, музичних інструментів, гуцульських краєвидів для дослідження «Гуцульщина» В. Шухевича
1900 – виконав монументальні розписи фойє Львівського академічного театру опери та балету («Танець», «Поезія», «Музика», «Мужність», «Любов», «Справедливість», «Мудрість»)
1902 – учасник мистецької групи «Зерно»
1904 – у Латинському кафедральному соборі у Львові виконав орнаментальні фрески у каплиці Милосердя Христа та фреску «Христос зцілює сліпого»
від 1910 – доцент Краківської академії мистецтв
від 1911 – професор Краківської академії мистецтв
1912 – реставрував частину монументального розпису кафедрального собору в Коломиї

Від 1900 захопився сецесією (модерном). Серед львівських митців Дембіцький найбільш широко і послідовно користувався тим набором виражальних засобів, який називають сецесійною «японщиною». Джерелом для застосування цих прийомів була колекція японських дереворитів, зібрана художником