Люна Амалія Дрекслер (Luna Amalia Drexler/Drexlerówna)

Люна Дрекслер займалась скульптурою та живописом – малювала краєвиди та портрети. Пробувала себе також у графіці, використовуючи техніку офорту

З 1899 – відвідувала уроки живопису у Станіслава Рейхана (Stanisław Reichan/Rejchan) та Станіслава Качора-Батовського, а уроки різьблення – в Антона Попеля в мистецькій школі Марцелія Гарасимовича у Львові.
1899–1902 – навчалася рисунку в майстернях для жінок при Державній промисловій школі у Львові
1907 – виїхала в Париж, де навчалася мистецтву скульптури в Академії де ля Ґранд Шомьєр (Académie de la Grande Chaumière) в Еміля Антуана Бурделя (Emile Antoine Bourdelle) та Жана Антуана Енжалбера. В цей період захоплювалася скульптурами Оґюста Родена і вивчала в оригіналі його твори
1908 – повернулася до Львова. Зайняла колишню майстерню львівського скульптора Тадеуша Баронча, який помер 1905 року
1908 – в салоні Товариства прихильників образотворчого мистецтва (Towarzystwo przyjaćół sztuk Pięknych) відкрилася перша персональна виставка Люни Дрекслер, де вона показала більше ніж 20 робіт
1909 – повернулася у Париж, де певний час працювала в ательє Бурделя. Потім недовго жила в Римі, відвідуючи заняття в Академії Медичі
1910 – продовжила навчання в Мюнхенській академії мистецтв. Під час навчання в академії у Мюнхені зблизилася з філософом, драматургом, скульптором та архітектором Рудольфом Штайнером (Rudolf Steiner), який 1913 році у Дорнаху біля Базеля заснував Антропозофічне товариство. Філософія Штайнера мала великий вплив на світогляд Люни Дрекслер і, відповідно, на її творчість (прояв духовного начала в людині та мистецьке відображення його в художньому творі). Люна Дрекслер брала участь у ствоернні Другогого Гетеанума (центр Антропософського руху, названий на честь Гете).

Перебуваючи за межами країни, вона підтримувала постійний контакт із мистецьким середовищем Східної Галичини. Постійно приймала участь у художніх виставках у Львові.
1911–1914 – співпрацювала із фабрикою фаянсових виробів Олександра Левицького в с. Пациків біля Станіслава (тепер – с. Підлісся Івано-Франківської обл.). В результаті цієї співпраці у творчості Люни Дрекслер з’явилася дрібна порцелянова та фаянсова пластика.
1917 – повернулася до Львова і оселилася спочатку в будинку №30 по вул. св. Софії (тепер вул. Франка, 114), а пізніше – в будинку на вул. Парковій, 14 (1910 рік, архітектор Іван Левинський), де прожила до кінця життя.

Починаючи з 1910-х рр. поступово відходить від імпресіонізму та сецесії, захоплюється французькою середньовічною скульптурою, давньою грецькою скульптурою, цікавиться мистецтвом Єгипту та Ассирії, а в своїх творах часто використовує стилізацію під архаїку. Під впливом ідей Рудольфа Штайнера прояв духовного начала в людині та мистецьке відображення його в художньому творі стає основною ідеєю її творчості

Творчу роботу Люна Дрекслер пов’язувала з громадською діяльністю. Була співзасновницею Спілки польських художниць (Związek Artystek Polskich) та постійною експоненткою її виставок, співзасновницею Об’єднання “Скульптура”, членкинею правління Спілки Польських художників, членкинею Мистецької ради Східної Малопольщі та членкинею із питань мистецтва Львівської міської ради.

Померла у віці 51 року. Похована на Личаківському цвинтарі у Львові на полі №48, неподалік від каплиці Орлят на кладовищі польських захисників Львова. Для надгробка на могилі Люни Дрекслер було використано один із рельєфів її роботи 1927 р. – “Посвячення” (ангел, що летить, із хрестом і сімома трояндами в руках). Після її смерті цей рельєф був відлитий у бронзі та встановлений в обрамленні з чорного мармуру на її могилі.