Марцелій Гарасимович (Marceli Harasimowicz)

Марцелій Гарасимович (Marceli Harasimowicz)

  • 16 січня 1859, Варшава – 22 травня 1935, Львів
  • Віденська академія мистецтв
  • Марцелій Гарасимович розпочав творчий шлях як портретист. Пізніше працював в жанрі пейзажу, користувались популярністю атмосферні узбережжя на заході сонця або при місячному сяйві.

    Брат скульптора Петра-Віталіса Гарасимовича.

    1873 – закінчив Вищу реальну школу в Кракові
    1873–79 – навчання у Краківській художній школі
    1880-81 – навчання у Віденській академії мистецтв в студії Карла Вюрцингера

    З 1881 року Марцелій Гарасимович регулярно брав участь у виставках Товариства прихильників красних мистецтв у Львові (TPSP) та Кракові. Він також виставлявся на виставка Товариства заохочення красних мистецтв у Варшаві (TZSP), а також у Мюнхені та Відні.

    1883-85 – навчання у Мюнхенській академії мистецтв в студії Вільгельма Лінденшміта молодшого
    1885 – оселився у Львові, де працював під керівництвом Анджея Грабовського
    1888 – відкрив власну художню жіночу школу у Львові (від 1891 – заг. школа малярства та скульптури)
    1891 – стипендіат Товариства прихильників красних мистецтв у Львові (у Кракові з Репрезентацією у Львові); фінансову допомогу TPSP надало трьом львівським митцям: Марцелію Гарасимовичу, Людомиру Колеру та Антонію Попєлю для участі у Mіжнародній Мистецький Виставці у Берліні [1]
    1907–31 – головний хранитель Львівської міської галереї (згодом Національної галереї), співавтор першого каталогу польських колекцій живопису цієї галереї

    Марцелій Гарасимович працював над живописними оздобленнями Муніципального театру у Львові, був творцем поліхромії в соборі в Перемишлі та колегіальної церкви в Лолкеві. Працював ілюстратором книг (зокрема “Хурагана” В. Гасьоровського) та львівських журналів (“Новий час”, “Щутек”, “Śmigus”). Займався реставрацією картин. Входив до Літературно-художнього клубу та Асоціації польських художників у Львові.

    1935 – похований на Личаківському кладовищі.

  • Роботи
  • Марцелій Гарасимович. Ігнацій-Юзеф Крашевський, 1879; літографіяМарцелій Гарасимович. Портрет дівчинки, 1881; олія на полотні, 53х42 см; NMWМарцелій Гарасимович. Дитячий портрет, 1893; олія на полотні, 53х45 смМарцелій Гарасимович. Здобич круків, 1884; олія на полотні, 121х142 см; ЛНГММарцелій Гарасимович. Пейзаж, 1891; олія на деревяній основі, 32х41 смМарцелій Гарасимович. Заплави Полісся, 1894; олія на полотні, 61х92 смМарцелій Гарасимович. Станіслав Нєвядомський, 1897; олія на полотні; ЛНГММарцелій Гарасимович. Став, 1898; олія на полотні, 125х197 см; ЛНГММарцелій Гарасимович. Хорватія, замок в Цриквениці, 1902; олія на полотні, 45х60 смМарцелій Гарасимович. Тополі, 1903; олія на плотні, 86х112 см; MKULМарцелій Гарасимович. Відлига, 1906; олія на плотні, 67х90 см; ЛНГММарцелій Гарасимович. Море, 1906; олія, картон, 47х38 смМарцелій Гарасимович. Полісся захід сонця, 1908; олія на полотні, 46х91 смМарцелій Гарасимович. Міст в горах, 1911; олія на полотні, 28х38 смМарцелій Гарасимович. Пейзаж в горах, 1917; фанера, олія, 26х16 смМарцелій Гарасимович. Гірський пейзаж, 1919; картон, олія, 24х40 смМарцелій Гарасимович. Узбережжя Карвіа, 1921; картон, олія, 23х33 смМарцелій Гарасимович. Сутінки на заплавах, 1922; картон, олія, 25х34 смМарцелій Гарасимович. Пейзаж, 1924; картон, олія, 34х48 смМарцелій Гарасимович. Храм в Коростенко-над-Дунайцем, 1926; олія на полотні;  68х47 смМарцелій Гарасимович. Церква над Дністром, 1932; олія на полотні; 58х86 см

Джерела
1. Роксоляна Головата. Між митцем і меценатом
2. Marceli Harasimowicz. Wikipedia
3. Ю. Бірюльов. Марцелій ГерасимовичЕнциклопедія сучасної України

Інші профілі

Ілля Тодуркін

Ілля Тодуркін

Ілля Тодуркін звертається до графіки та скульптури, як до практики створення артефактів, що відображають відчуття або міркування, мають властивості пам’яті та стають носіями особистого досвіду

Марʼян Внук

Марʼян Внук

Досконале володіння реалістичною пластикою та досвід роботи з монументальною скульптурою дозволили Марʼяну Внуку посісти місце в дисципліні, нав’язаній соцреалізмом, одним із провідних творців якого він став

Денис-Лев Іванцев

Денис-Лев Іванцев

Для другої половини 30-х років картинам Дениса-Льва Іванцева притаманний абстрактно-філософський зміст. Наприкінці 30-х років — початку 40-х з’явився пейзажний живопис митця. До монументальної спадщини Дениса Іванцева належать розписи в українських церквах у Галичині

вверх