Марцелій Гарасимович (Marceli Harasimowicz)

Марцелій Гарасимович (Marceli Harasimowicz) share

  • 16 січня 1859, Варшава – 22 травня 1935, Львів
  • Віденська академія мистецтв
  • Марцелій Гарасимович розпочав творчий шлях як портретист. Пізніше працював в жанрі пейзажу, користувались популярністю атмосферні узбережжя на заході сонця або при місячному сяйві.

    Брат П.-В. Гарасимовича

    1873 – закінчив Вищу реальну школу в Кракові
    1873–79 – навчання у Краківській художній школі
    1880-81 – навчання у Віденській академії мистецтв в студії Карла Вюрцингера

    З 1881 року Марцелій Гарасимович регулярно брав участь у виставках Товариства прихильників красних мистецтв у Львові (TPSP) та Кракові. Він також виставлявся на виставка Товариства заохочення красних мистецтв у Варшаві (TZSP), а також у Мюнхені та Відні.

    1883-85 – навчання у Мюнхенській академії мистецтв в студії Вільгельма Лінденшміта молодшого
    1885 – оселився у Львові, де працював під керівництвом Анджея Грабовського
    1888 – відкрив власну художню жіночу школу у Львові (від 1891 – заг. школа малярства та скульптури)
    1891 – стипендіат Товариства прихильників красних мистецтв у Львові (у Кракові з Репрезентацією у Львові); фінансову допомогу TPSP надало трьом львівським митцям: Марцелію Гарасимовичу, Людомиру Колеру та Антонію Попєлю для участі у Mіжнародній Мистецький Виставці у Берліні [1]
    1907–31 – головний хранитель Львівської міської галереї (згодом Національної галереї), співавтор першого каталогу польських колекцій живопису цієї галереї

    Марцелій Гарасимович працював над живописними оздобленнями Муніципального театру у Львові, був творцем поліхромії в соборі в Перемишлі та колегіальної церкви в Лолкеві. Працював ілюстратором книг (зокрема “Хурагана” В. Гасьоровського) та львівських журналів (“Новий час”, “Щутек”, “Śmigus”). Займався реставрацією картин. Входив до Літературно-художнього клубу та Асоціації польських художників у Львові.

    1935 – похований на Личаківському кладовищі.

  • Роботи
  • Марцелій Гарасимович. Ігнацій-Юзеф Крашевський, 1879; літографіяМарцелій Гарасимович. Портрет дівчинки, 1881; олія на полотні, 53х42 см; NMWМарцелій Гарасимович. Дитячий портрет, 1893; олія на полотні, 53х45 смМарцелій Гарасимович. Здобич круків, 1884; олія на полотні, 121х142 см; ЛНГММарцелій Гарасимович. Пейзаж, 1891; олія на деревяній основі, 32х41 смМарцелій Гарасимович. Заплави Полісся, 1894; олія на полотні, 61х92 смМарцелій Гарасимович. Станіслав Нєвядомський, 1897; олія на полотні; ЛНГММарцелій Гарасимович. Став, 1898; олія на полотні, 125х197 см; ЛНГММарцелій Гарасимович. Хорватія, замок в Цриквениці, 1902; олія на полотні, 45х60 смМарцелій Гарасимович. Тополі, 1903; олія на плотні, 86х112 см; MKULМарцелій Гарасимович. Відлига, 1906; олія на плотні, 67х90 см; ЛНГММарцелій Гарасимович. Море, 1906; олія, картон, 47х38 смМарцелій Гарасимович. Полісся захід сонця, 1908; олія на полотні, 46х91 смМарцелій Гарасимович. Міст в горах, 1911; олія на полотні, 28х38 смМарцелій Гарасимович. Пейзаж в горах, 1917; фанера, олія, 26х16 смМарцелій Гарасимович. Гірський пейзаж, 1919; картон, олія, 24х40 смМарцелій Гарасимович. Узбережжя Карвіа, 1921; картон, олія, 23х33 смМарцелій Гарасимович. Сутінки на заплавах, 1922; картон, олія, 25х34 смМарцелій Гарасимович. Пейзаж, 1924; картон, олія, 34х48 смМарцелій Гарасимович. Храм в Коростенко-над-Дунайцем, 1926; олія на полотні;  68х47 смМарцелій Гарасимович. Церква над Дністром, 1932; олія на полотні; 58х86 см

Джерела
1. Роксоляна Головата. Між митцем і меценатом
2. Marceli Harasimowicz. Wikipedia
3. Ю. Бірюльов. Марцелій ГерасимовичЕнциклопедія сучасної України

Інші профілі

Оксана Лятуринська

Оксана Лятуринська

Авторка збірок поезії, новел, віршів для дітей, скульптурних історичних портретів і пам’ятників

Еміль Кунке (Emil Kunke)

Еміль Кунке (Emil Kunke)

Живописець (надавав перевагу акварелі), графік та викладач рисунку. Еміль Кунке був організатором художньої групи Ster. Також був учасником виставки з групою «Артес» (Artes), та співорганізатором разом з Олександром Рімером виставки Молоде Мистецтво

Марія Щур

Марія Щур

Учасниця неформального «кола» художника Олександра Аксініна. Співзасновниця й адміністраторка цифрової платформи aksinin.com. У 1980-х роках одна з перших у Львові працювала в авторській техніці об’ємних арт-об’єктів зі шкіри – рельєфних композицій і прикрас

вверх