Антон Суліма-Попель

13 червня 1865, Щакова (нині район м. Явожно) — 7 липня 1910, Львів
Краківська школа образотворчих мистецтв (1882–1885)
Віденська академія мистецтв (1885–1888)
Академія мистецтв у Флоренції

Антоній Попель входив до когорти провідних львівських скульпторів кін. ХІХ – поч. ХХ ст., в період переходу від мистецтва історизму з характерним академізомом до різноманітних напрямків

1889 – переїхав до Львова, працював викладачем малювання та скульптури у Львівській політехніці
1891 – стипендіат Товариства прихильників красних мистецтв у Львові (у Кракові з Репрезентацією у Львові); фінансову допомогу TPSP надало трьом львівським митцям: Марцелію Гарасимовичу, Людомиру Колеру та Антонію Попєлю для участі у Mіжнародній Мистецький Виставці у Берліні.
1901 – громада міста обрала Антона Попеля, як одного з провідних скульпторів Львова, членом Комітету з будівництва церкви св. Єлизавети у Львові
1901 – Антон Попель став доцентом
1905 – став надзвичайним професором моделювання Львівської політехніки
1907 – здобув ІІ місце в конкурсі на найкращий проект пам’ятника Тадеушеві Костюшку у Вашингтоні
1907–1909 – працював у Чикаґо над створенням пам’ятника Тадеушеві Костюшку

Переможцем на найкращий проект пам’ятника Тадеушеві Костюшку у Вашингтоні журі визнало проект іншого львівського скульптора – Станіслава Романа Левандовського. Але тодішній президент США Теодор Рузвельт віддав перевагу проекту Антона Попеля

Як зазначає дослідник львівської архітектури Юрій Бірюльов, сильний вплив на Антона Попеля справив австрійський та італійський “необароковий академізм” його вчителів:
у Флоренції – скульпторів Еміліо Манчіні, Ауґусто Пассальї й Ауґусто Рівальти, у Відні – де його професорами були Едмунд фон Гельмер та Отто Кьоніґ. (1)

У Львові мав студію, у якій отримали певні навички моделювання його учениці та учні Казимира Малачинська-Пайздерська, Люна Дрекслер, Михайло Паращук та ін.

Автор пам’ятника Адаму Міцевичу у Львові (у співавторстві з Михайлом Паращуком).