Фридерик (Фриц) Клейнман (Fryc (Fryderyk) Kleinman(n)

Фридерик (Фриц) Клейнман (Fryc (Fryderyk) Kleinman(n) share

  • 1896 (1897?), Львів – 1943, Львів
  • Живописець, рисувальник, карикатурист та театральний декоратор. У Львові міжвоєнного періоду Фридерик Клейнман здобув репутацію професійного карикатуриста-ілюстратора щоденної періодики. Його художня мова формувалось на засадах німецького експресіонізму, інсіпірована творчістю Кірхнера, а згодом набула ознаки конструктивізму, ймоврно, під впливом творчості Фернана Леже.

    Фридерик Клейнман навчався в одній гімназії з майбутнім художником Зігмунтом Менкесом. В роки Першої світової війни був мобілізований в австрійську армію. Після 1918 – продовжив навчання спочатку у Кракові, Відні та Парижі.

    1919-1920 – художник дебютував на виставках Кола любителів єврейського мистецтва
    1922 – участь у виставках Товариства прихильників мистецтва (TPSP) та Єврейського літературно-мистецького гуртка, також експонував роботи у Варшаві (1922) та Кракові (1933)

    Свої роботи Фридерик Клейнман підписував Fryc Kleinman. Відомо, що художник жив у будинку на просп. Шевченка, 7 (Академічна). [1]

    До війни співпрацював з львівськими артистичними виданнями: «Szczutkiem», «Wróble na dachu», «Szpilki», друкуючи в них гумористичні та сатиричні малюнки. Клейман створив ілюстрації до «Дон Кіхота» Сервантеса, а також до «Пісні Пісень» З. Шорра, виданих єврейською мовою.

    Проектував театральні декорації для Театру мовою ідиш у Варшаві, Віленської трупи, а також для єврейського та польського театру у Львові, а також для аматорської театральної трупи у Станіславові (нині Івано-Франківськ). Проектував костюми для твору Левіка «Голем»; декорації та костюми для ряду сатиричних ревю студії Гольдфадена. Також у творчості Фридерика Клейнмана, відомості про яку збереглися фрагментарно, був присутній міський пейзаж, жанр портрету, відомі також його еротичні рисунки з колекції Максиміліана Гольдштейна (в цій колекції також був і еротичний екслібріс авторства Бруно Шульца).

    Нажаль, не збереглися також карикатурні зображення Фрица Клейнмана відомих львівських персонажів, які разом з рисунками Казимира Сіхульського були створені в ресторані “Атлас” (пл. Ринок, 45).

    1925–1926 – майстрував ляльок для вистави львівського вуличного театру
    1926-1927 – створив три проекти для львівського театру «Семафор»
    1934 — член LZZAP, Об’єднання єврейських малярів і скульпторів
    1935 – спільна виставка Фрица Клеймана, Ярослави Музики, Анджея Пронашка та Бруно Шульца (грудень, 1935; Міський музей художнього промислу) як учасників Львівської професійної спільки митців-пластиків [2]

    Під час окупації Фридерик Клейман перебував у львівському гетто. Згодом працював ткачем у Янівському концтаборі, де створив безліч карикатур; відомо, що йому вдалося передати збірку своїх малюнків за межі гетто.

  • Роботи
  • Фриц Кленйман. Танцюючий рабин, 1918; папір, акварельФриц Кленйман. Міст ла Гулотьє; папір, акварель, тушФриц Кленйман. Молитва євреїв; картон, оліяФриц Кленйман. НатюрмортФриц Кленйман. Львівський авангардист, 1921; туш, картонФриц Кленйман. Христос у терновому вінці, папір, олівецьФриц Кленйман. Гершек з ОстрополяФриц Кленйман. Проект екслібріса Вайнгартена; папір, тушФриц Кленйман. Бернардинський костел; олія, полотноФриц Кленйман. На ринку; папір, акварельФриц Кленйман. На ринку; папір, акварельФриц Кленйман. Квіти в вазіФриц Кленйман. Кінний візок, 1927; папір, вуголь, туш, пастельФриц Кленйман. Кубістичний портрет, 1929; папір, акварельФриц Кленйман. Катеринщик, 1933; олія, полотноФриц Кленйман. Танок з торою, 1933; олія, полотно, JHIФриц Кленйман. Художник гуляка, 1934; папір, тушФриц Кленйман. Дон Кіхот і Санчо Пансо, 1937Фриц Кленйман. Водоноша, 1937Фриц Кленйман. Він не проти, коли його роззброюють; папір, акварельФриц Кленйман. Автопортрет; папір, сепія

Джерела:
1. Єврейський Львів: сто адрес
Карта Бориса Орача

2. Оля Гнатюк “Відвага і страх”, С.340

Інші профілі

Еміль Кунке (Emil Kunke)

Еміль Кунке (Emil Kunke)

Живописець та викладач. Еміль Кунке був організатором художньої групи Ster, учасники та учасниці якої прагли відійти від авангарду

Марія Щур

Марія Щур

Учасниця неформального «кола» художника Олександра Аксініна. Співзасновниця й адміністраторка цифрової платформи aksinin.com. У 1980-х роках одна з перших у Львові працювала в авторській техніці об’ємних арт-об’єктів зі шкіри – рельєфних композицій і прикрас

Анна Сидоренко

Анна Сидоренко

Художниця конструює висловлювання користуючись широким арсеналом медіа, зокрема, фотографією, відео, інсталяцією, енвайронментом та лендартом. Прикметною є робота з натуральними, природними матеріалами, такими як вода, пісок, каміння, деревина

вверх