Фридерик (Фриц) Клейнман (Fryc (Fryderyk) Kleinman(n)

1896 (1897?), Львів – 1943, Львів

Живописець, рисувальник, карикатурист та театральний декоратор. У Львові міжвоєнного періоду Фридерик Клейнман здобув репутацію професійного карикатуриста-ілюстратора щоденної періодики. Його художня мова формувалось на засадах німецького експресіонізму, інсіпірована творчістю Кірхнера, а згодом набула ознаки конструктивізму, ймоврно, під впливом творчості Фернана Леже.

Фридерик Клейнман навчався в одній гімназії з майбутнім художником Зігмунтом Менкесом. В роки Першої світової війни був мобілізований в австрійську армію. Після 1918 – продовжив навчання спочатку у Кракові, Відні та Парижі.

1919-1920 – художник дебютував на виставках Кола любителів єврейського мистецтва
1922 – участь у виставках Товариства прихильників мистецтва (TPSP) та Єврейського літературно-мистецького гуртка, також експонував роботи у Варшаві (1922) та Кракові (1933)

Свої роботи Фридерик Клейнман підписував Fryc Kleinman. Відомо, що художник жив у будинку на просп. Шевченка, 7 (Академічна). [1]

До війни співпрацював з львівськими артистичними виданнями: «Szczutkiem», «Wróble na dachu», «Szpilki», друкуючи в них гумористичні та сатиричні малюнки. Клейман створив ілюстрації до «Дон Кіхота» Сервантеса, а також до «Пісні Пісень» З. Шорра, виданих єврейською мовою.

Проектував театральні декорації для Театру мовою ідиш у Варшаві, Віленської трупи, а також для єврейського та польського театру у Львові, а також для аматорської театральної трупи у Станіславові (нині Івано-Франківськ). Проектував костюми для твору Левіка «Голем»; декорації та костюми для ряду сатиричних ревю студії Гольдфадена. Також у творчості Фридерика Клейнмана, відомості про яку збереглися фрагментарно, був присутній міський пейзаж, жанр портрету, відомі також його еротичні рисунки з колекції Максиміліана Гольдштейна (в цій колекції також був і еротичний екслібріс авторства Бруно Шульца).

Нажаль, не збереглися також карикатурні зображення Фрица Клейнмана відомих львівських персонажів, які разом з рисунками Казимира Сіхульського були створені в ресторані “Атлас” (пл. Ринок, 45).

1925–1926 – майстрував ляльок для вистави львівського вуличного театру
1926-1927 – створив три проекти для львівського театру «Семафор»
1934 — член LZZAP, Об’єднання єврейських малярів і скульпторів
1935 – спільна виставка Фрица Клеймана, Ярослави Музики, Анджея Пронашка та Бруно Шульца (грудень, 1935; Міський музей художнього промислу) як учасників Львівської професійної спільки митців-пластиків [2]

Під час окупації Фридерик Клейман перебував у львівському гетто. Згодом працював ткачем у Янівському концтаборі, де створив безліч карикатур; відомо, що йому вдалося передати збірку своїх малюнків за межі гетто.