Анджей Пронашко (Andrzej Pronaszko)

Анджей Пронашко (Andrzej Pronaszko) share

  • 13 січня 1887, м. Деребчин (на Вінниччині) — 15 січня 1961, Варшава
  • Краківська академія мистецтв (1910)
  • Живописець та сценограф. Представник авангардного мистецтва 1920-х і 1930-х років

    Брат художника Збігнєва Пронашко

    1906 – розпочав художню освіту у Вищій промисловій школі у Кракові
    1909—1910 — навчався у Краківській академії мистецтв (у Л.Вичулковського, С.Дембіцького), після чого вдосконалював художню майстерність у Мюнхені та Парижі
    1911, 1912, 1913 – разом зі своїм братом Збігнєвом Пронашко і Титусем Чижевським організував виставки Незалежних виставки у Кракові за моделлю Паризького Салону Незалежних
    1914—1917 — жив у Закопаному, працював як сценограф у Закопаному, Лодзі (1917—1918, 1920— 1922), Кракові (1923-1924), Львові (1918-1920, 1931; 1937), Варшаві, Катовіцах.
    1917 – вступив до групи засновників авангарду Експресіоністи польські (перейменована в Формісти в 1919 році)

    Виставки у Львові: травень 1912; серпень 1912; травень 1920; листопад 1931, АЛєб; травень 1932, інд.; липень 1932, Нова генерація; листопад 1933; грудень 1935, груп.; червень 1936.

    1916-1924 – проектував декорації в Польському театрі в Лодзі, у муніципальному театрі у Львові та в муніципальному театрі в Кракові
    1932-1937 – працював у Львові сценографом міського театру, директором якого був Вілям Хожица. Тут він розробив декорації для понад п’ятдесяти п’єс. Саме у Львові найбільше реалізувався як сценограф. Проектам характерні синтетичний підхід до простору, геометризовані форми, виставлені в середині сцені, більшість з яких мали монументальні особливості.
    1935 – спільна виставка Фрица Клеймана, Ярослави Музики, Анджея Пронашка та Бруно Шульца (грудень, 1935; Міський музей художнього промислу) як учасників Львівської професійної спільки митців-пластиків [1]

    Після війни був директором Старого театру в Кракові.
    з 1957 — сценографом Польського театру в Варшаві.

  • Роботи
  • Анджей Пронашко. Старий на узбіччі дороги, 1900-ті; олія, полотноАнджей Пронашко. Автопортрет, 1905; олія, полотноАнджей Пронашко. Автопортрет в саду, 1908; олія, полотно; NMWАнджей Пронашко. Символістська композиція, 1909; фанера, оліяАнджей Пронашко. Символічна сцена; фанера, оліяАнджей Пронашко. Натюрморт зі статуеткою, 1911; картон, оліяАнджей Пронашко. Тріумф смерті, 1912; фанера, оліяАнджей Пронашко. На пасовиську, 1911-1912; папір, акварельАнджей Пронашко. Під хрестом, 1913; папір, гуашАнджей Пронашко. Христос і плакальниці, 1913; картон, акварель, гуашАнджей Пронашко. Натюрморт зі скрипкою; олія, полотноАнджей Пронашко. Хода (Втеча до Єгипту), 1916; папір, акварель; NMWАнджей Пронашко. Монах, 1917; папір, гуаш; музей в ЛодзіАнджей Пронашко. Жінка в капелюсі, 1919; папір, акварельАнджей Пронашко. Формістська композиція, 1920; олія, полотноАнджей Пронашко. Портрет дружини, 1921; олія, полотно; NMWАнджей Пронашко. Магазин музичних інструментів, 1937; фанера, оліяАнджей Пронашко. Ранок у студії, 1939; олія, полотно; NMWАнджей Пронашко. Натюрморт, 1939; олія, полотно; музей ЧікагоАнджей Пронашко. Натюрморт з фруктами, 1940-і; папір, акварельАнджей Пронашко. Портрет Дж. Тувіма, 1956; картон, олія

Джерела:
1. Оля Гнатюк “Відвага і страх”, С.340

Інші профілі

Еміль Кунке (Emil Kunke)

Еміль Кунке (Emil Kunke)

Живописець та викладач. Еміль Кунке був організатором художньої групи Ster, учасники та учасниці якої прагли відійти від авангарду

Марія Щур

Марія Щур

Учасниця неформального «кола» художника Олександра Аксініна. Співзасновниця й адміністраторка цифрової платформи aksinin.com. У 1980-х роках одна з перших у Львові працювала в авторській техніці об’ємних арт-об’єктів зі шкіри – рельєфних композицій і прикрас

Анна Сидоренко

Анна Сидоренко

Художниця конструює висловлювання користуючись широким арсеналом медіа, зокрема, фотографією, відео, інсталяцією, енвайронментом та лендартом. Прикметною є робота з натуральними, природними матеріалами, такими як вода, пісок, каміння, деревина

вверх