Ярослава Музика

Ярослава Музика share

  • 10 січня 1894, Залізці — 23 листопада 1973, Львів
  • Вільна академія мистецтв у Львові (1923)
  • Вільна академія в Парижі (1935)
  • Українська художниця, громадська діячка. Працювала у різних видах і жанрах образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва – у творчій спадщині понад 2 тис. робіт

    1917-1919 – навчання у Мистецькій студії Станіслава Батовського-Качора у Львові
    1920–1923 – навчання на факультеті пластики Вільної академії мистецтв у Львові
    1922 – взяла участь у першій виставці ГДУМ (Гуртка Діячів Українського Мистецтва), творчого об’єднання, заснованого Петром Холодним, Павлом Ковжуном, Миколою Голубцем.
    1928 – працює реставратором у Національному музеї
    1931 – співзасновник і голова Асоціації незалежних українських мистців (АНУМ)
    1934 — співорганізатор Українського жіночого конгресу в м. Станіслав (нині Івано-Франківськ)
    1935 – навчання у Вільній академії в Парижі
    1940 – Член СХУ
    1948 – у віці 54 років Ярослава Музика була арештована як буржуазна націоналістка та засуджена до 25 років таборів, її було звільнено тільки після смерті Сталіна, в 1955, через 6 років рішенням суду судимість була повністю знята

    Працювала у різних видах і жанрах образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва: малярство (іконографія, портрет, пейзаж, натюрморт), мозаїка, живопис на склі, станкова й ілюстративна графіка (лінорити, офорти), екслібриси, емаль, батик, тиснення на шкірі, інкрустація, килимарство, аплікації — понад 2000 робіт.

    Твори, архів, бібліотеку, колекцію заповіла Львівській галереї мистецтв.

  • Роботи
  • Ярослава МузикаЯрослава МузикаЯрослава Музика

Сторінка на Вікіпедії
Інформація на сайті Центру міської історії

Інші профілі

Ципріан Годебський 

Ципріан Годебський 

У Львові Ципріан Годебський отримав державне замовлення на оздоблення монументального Дому військових інвалідів. Там же поблизу Дому інвалідів влаштував свою майстерню

Софія Зарицька

Софія Зарицька

Софію Зарицьку приваблювали великі композиції та фрески. Улюблені персонажі — дівчата, жінки, діти. Їхні обличчя дещо узагальнені, дивовижно передають смуток, мрійливу задуму, тривогу, відчай

вверх