Павло Ковжун

3 жовтня 1896, с. Костюшки (Житомирська обл.) — 15 травня 1939, Львів

Український графік, маляр і мистецтвознавець, спершу представник футуризму, у 1920-х — конструктивізму з використанням елементів українського бароко

1913 – (за іншими даними в лютому 1914-го) Ковжун разом з братами Василем та Михайлем Семенками створили перший футуристичний мистецький гурток «Кверо»
1914 – навчання на малярському відділі художнього училища в Києві (першими учителями художника були: Григорій Дядченко, Микола Пимоненко, Іван Макушенко, Ганна Крюгер-Прахова, Іван Селезньов і Олександр Мурашко)
1915 – мобілізований у Першу світову війну, опинився на Румунському фронті. Був двічі поранений. Наприкінці війни редагував газету «Козацька думка»
1918 – працював у Інформаційному бюро Сірої дивізії. Брав участь у бойових діях проти Першої радянської української дивізії та червоноармійців на півночі Правобережної України.
У квітні 1919 був учасником боїв на польському фронті.

Працював у Перемишлі в мистецькій майстерні, яку організував колишній командир Сірої дивізії Борис Палій-Неїло. Надавав перевагу книжковій графіці (обкладинки, екслібріси, видавничі знаки, плакати, ініціали, карикатури).

1921 – Ковжун разом з сім’єю оселився у Львові
1922 – за активної співучасті Ковжуна повстав у Львові «Гурток діячів українського мистецтва». Головою його вибрано Петра Холодного
1922-1924 роках Федь Федорців здійснив перевидання творів Івана Франка, для якого Ковжун виконав графічний дизайн 7 обкладинок у стилі ар деко
1928 – автор (спільно з М. Осінчуком) церковних поліхромій в українському візантійському стилі (Озірна, Сокаль, Зашків, Долина, Миклашів, Наконечне, Калуш, Стоянів та ін.)
1931 -разом з іншими митцями утворив Асоціацію незалежних українських мистців, яка того самого року виступила перед громадянством із своєю 1-ю виставкою
1937 – в Українському науковому інституті (Берлін) прочитав цикл лекцій з історії українського мистецтва.

Учасник багатьох виставок (Прага, Брюсель, Варшава, Берлін, Рим, Неаполь). Редактор журналів «Митуса» та «Мистецтво». Помер 15 травня 1939 року у Львові. Похований на 21 полі Личаківського цвинтаря.