Павло Ковжун

Павло Ковжун

  • 3 жовтня 1896, с. Костюшки (Житомирська обл.) — 15 травня 1939, Львів
  • Український графік, маляр і мистецтвознавець, спершу представник футуризму, у 1920-х — конструктивізму з використанням елементів українського бароко

    1913 – (за іншими даними в лютому 1914-го) Ковжун разом з братами Василем та Михайлем Семенками створили перший футуристичний мистецький гурток «Кверо»
    1914 – навчання на малярському відділі художнього училища в Києві (першими учителями художника були: Григорій Дядченко, Микола Пимоненко, Іван Макушенко, Ганна Крюгер-Прахова, Іван Селезньов і Олександр Мурашко)
    1915 – мобілізований у Першу світову війну, опинився на Румунському фронті. Був двічі поранений. Наприкінці війни редагував газету «Козацька думка»
    1918 – працював у Інформаційному бюро Сірої дивізії. Брав участь у бойових діях проти Першої радянської української дивізії та червоноармійців на півночі Правобережної України.
    У квітні 1919 був учасником боїв на польському фронті.

    Працював у Перемишлі в мистецькій майстерні, яку організував колишній командир Сірої дивізії Борис Палій-Неїло. Надавав перевагу книжковій графіці (обкладинки, екслібріси, видавничі знаки, плакати, ініціали, карикатури).

    1921 – Ковжун разом з сім’єю оселився у Львові
    1922 – за активної співучасті Ковжуна повстав у Львові «Гурток діячів українського мистецтва». Головою його вибрано Петра Холодного
    1922-1924 роках Федь Федорців здійснив перевидання творів Івана Франка, для якого Ковжун виконав графічний дизайн 7 обкладинок у стилі ар деко
    1928 – автор (спільно з М. Осінчуком) церковних поліхромій в українському візантійському стилі (Озірна, Сокаль, Зашків, Долина, Миклашів, Наконечне, Калуш, Стоянів та ін.)
    1931 -разом з іншими митцями утворив Асоціацію незалежних українських мистців, яка того самого року виступила перед громадянством із своєю 1-ю виставкою
    1937 – в Українському науковому інституті (Берлін) прочитав цикл лекцій з історії українського мистецтва.

    Учасник багатьох виставок (Прага, Брюсель, Варшава, Берлін, Рим, Неаполь). Редактор журналів «Митуса» та «Мистецтво». Помер 15 травня 1939 року у Львові. Похований на 21 полі Личаківського цвинтаря.

  • Роботи
  • Павло Ковжун. З книжок М. Матчака, 1920Павло Ковжун. Церква, 1920; пап,аквПавло Ковжун. Натюрморт-віньєтка, 1921Павло Ковжун. Театр, 1923; ліноритПавло Ковжун. Краєвид з березами, 1923; к,о; ЛНГМПавло Ковжун. Бориславський пейзаж, 1920-і; к,оПавло Ковжун. Вітряк, 1920; пап,аквПавло Ковжун. Вітряк, 1920-і; к,оПавло Ковжун. ДзвіницяПавло Ковжун. Екслібріс В. Мудрого, 1920-і; цинкографіяПавло Ковжун. Екслібріс С. ГанушевськогоПавло Ковжун.  Життя, 1922; пап,тушПавло Ковжун. Етюд з-під Делятина, 1922; к,оПавло Ковжун. Обкладинка книги, Львів, 1922Павло Ковжун. Зимовій пейзаж, 1920-і; к,гуашПавло Ковжун. Натюрморт 1920-і; п,о; НМЛПавло Ковжун. Зима, 1926; к,оПавло Ковжун. Зимовий сад, 1926; к,о; ЛНГМПавло Ковжун. Зимове дерево, 1930-і; к,оПавло Ковжун. Пейзаж, 1930-і; к,оПавло Ковжун. Пейзаж з деревами, 1930-і; к,оПавло Ковжун. Плакат, 1934; літографіяПавло Ковжун. Пейзаж з квітучими деревами; к,оПавло Ковжун. Бібліотека Ю. Вербицького

Джерело: Вікіпедія

Інші профілі

Ілля Тодуркін

Ілля Тодуркін

Ілля Тодуркін звертається до графіки та скульптури, як до практики створення артефактів, що відображають відчуття або міркування, мають властивості пам’яті та стають носіями особистого досвіду

Марʼян Внук

Марʼян Внук

Досконале володіння реалістичною пластикою та досвід роботи з монументальною скульптурою дозволили Марʼяну Внуку посісти місце в дисципліні, нав’язаній соцреалізмом, одним із провідних творців якого він став

Денис-Лев Іванцев

Денис-Лев Іванцев

Для другої половини 30-х років картинам Дениса-Льва Іванцева притаманний абстрактно-філософський зміст. Наприкінці 30-х років — початку 40-х з’явився пейзажний живопис митця. До монументальної спадщини Дениса Іванцева належать розписи в українських церквах у Галичині

вверх