Павло Ковжун

3 жовтня 1896, с. Костюшки (Житомирська обл.) — 15 травня 1939, Львів

Український графік, маляр і мистецтвознавець, спершу представник футуризму, у 1920-х — конструктивізму з використанням елементів українського бароко

Працював у Перемишлі в мистецькій майстерні, яку організував колишній командир Сірої дивізії Борис Палій-Неїло. Надавав перевагу книжковій графіці (обкладинки, екслібріси, видавничі знаки, плакати, ініціали, карикатури).

Обкладинки до книг (твори Івана Франка, ілюстрації до альманаху «Сонцецвіт», видання Антона Крушельницького), екслібриси, промислова графіка, розписи; нариси про Миколи Глущенка, Льва Ґеца.

Автор (спільно з М. Осінчуком) церковних поліхромій в українському візантійському стилі (Озірна, Сокаль, Зашків, Долина, Миклашів, Наконечне, Калуш, Стоянів та ін.) та мистецьких монографій. Автор статей на мистецькі теми і про діячів культури. У 1930-х роках в Українському науковому інституті (Берлін) прочитав цикл лекцій з історії українського мистецтва.

Учасник багатьох виставок (Прага, Брюсель, Варшава, Берлін, Рим, Неаполь). Редактор журналів «Митуса» та «Мистецтво».

Роботи

Джерело: Вікіпедія

Інші профілі

Ігор Стеф’юк

Художник і педагог. Ігор Стеф’юк працював у жанрі поліхромної пластики в дереві, спираючись на традиції українського народного мистецтва, зокрема сакральну поліхромію та іконопис

Мендель (Рейф) Шмірер (Mendel Schmierer)

У 1930-х роках малював сатиричні зображення на суспільну тематику, котрі друкувались єврейському виданні «Moment», у львівських «Szpilkach» та «Chochole», а також у виданні «Mucha». Крім того, ілюстрував єврейські книги

Ярина Шумська

Ярина Шумська працює у сфері перформансy, живопису, інсталяції, об’єкту. Досліджує поняття «присутності» людини, що провокує зміни первинного значення місць і ситуацій. Основні теми пов’язані з місцем, контекстом і пам’яттю: об’єкти та їх невидимі історії