Люна Амалія Дрекслер (Luna Amalia Drexler/Drexlerówna)

Люна Амалія Дрекслер (Luna Amalia Drexler/Drexlerówna) share

  • 19 листопада 1882, Львів – 5 листопада 1933, Львів
  • Академія де ля Ґранд Шомьєр (1907)
  • Люна Дрекслер займалась скульптурою та живописом – малювала краєвиди та портрети. Пробувала себе також у графіці, використовуючи техніку офорту

    З 1899 – відвідувала уроки живопису у Станіслава Рейхана (Stanisław Reichan/Rejchan) та Станіслава Качора-Батовського (Stanisław Batowski Kaczor), а уроки різьблення – в Антона Попеля (Antoni Sulima-Popiel) в мистецькій школі Марцелія Гарасимовича (Marceli Harasimowicz) у Львові.
    1899–1902 – навчалася рисунку в майстернях для жінок при Державній промисловій школі у Львові
    1907 – виїхала в Париж, де навчалася мистецтву скульптури в Академії де ля Ґранд Шомьєр (Académie de la Grande Chaumière) в Еміля Антуана Бурделя (Emile Antoine Bourdelle) та Жана Антуана Енжалбера. В цей період захоплювалася скульптурами Оґюста Родена (François-Auguste-René Rodin) і вивчала в оригіналі його твори
    1908 – повернулася до Львова. Зайняла колишню майстерню львівського скульптора Тадеуша Баронча (Tadeusz Barącz), який помер 1905 р.
    1908 – в салоні Товариства прихильників образотворчого мистецтва (Towarzystwo przyjaćół sztuk Pięknych) відкрилася перша персональна виставка Люни Дрекслер, де вона показала більше ніж 20 робіт
    1909 – повернулася у Париж, де певний час працювала в ательє Бурделя. Потім недовго жила в Римі, відвідуючи заняття в Академії Медичі
    1910 – продовжила навчання в Мюнхенській академії мистецтв. Під час навчання в академії у Мюнхені зблизилася з філософом, драматургом, скульптором та архітектором Рудольфом Штайнером (Rudolf Steiner), який 1913 р. у Дорнаху біля Базеля заснував Антропозофічне товариство. Філософія Штайнера мала великий вплив на світогляд Люни Дрекслер і, відповідно, на її творчість.

    Перебуваючи за межами країни, вона підтримувала постійний контакт із мистецьким середовищем Східної Галичини. Постійно приймала участь у художніх виставках у Львові.
    1911–1914 – співпрацювала із фабрикою фаянсових виробів Олександра Левицького в с. Пациків біля Станіслава (тепер – с. Підлісся Івано-Франківської обл.). В результаті цієї співпраці у творчості Люни Дрекслер з’явилася дрібна порцелянова та фаянсова пластика.
    1917 – повернулася до Львова і оселилася спочатку в будинку №30 по вул. св. Софії (тепер вул. Франка, 114), а пізніше – в будинку на вул. Парковій, 14 (1910 р., арх. Іван Левинський), де прожила до кінця життя.

    Починаючи з 1910-х рр. поступово відходить від імпресіонізму та сецесії, захоплюється французькою середньовічною скульптурою, давньою грецькою скульптурою, цікавиться мистецтвом Єгипту та Ассирії, а в своїх творах часто використовує стилізацію під архаїку. Під впливом ідей Рудольфа Штайнера прояв духовного начала в людині та мистецьке відображення його в художньому творі стає основною ідеєю її творчості

    Творчу роботу Люна Дрекслер пов’язувала з громадською діяльністю. Була одним із засновників Спілки польських художниць (Związek Artystek Polskich) та постійним експонентом її виставок, членом-засновником Об’єднання “Скульптура”, членом правління Спілки Польських художників, членом Мистецької ради Східної Малопольщі та членом із питань мистецтва Львівської міської ради.

    Померла у віці 51 року. Похована на Личаківському цвинтарі у Львові на полі №48, неподалік від каплиці Орлят на кладовищі польських захисників Львова. Для надгробка на могилі Люни Дрекслер було використано один із рельєфів її роботи 1927 р. – “Посвячення” (ангел, що летить, із хрестом і сімома трояндами в руках). Після її смерті цей рельєф був відлитий у бронзі та встановлений в обрамленні з чорного мармуру на її могилі.

  • Роботи
  • Люна Амалія Дрекслер. Задума, 1905; гіпс, ЛНГМЛюна Амалія Дрекслер. Француженка, 1906; гіпс, h-42Люна Амалія Дрекслер. Чистить картоплю, 1906Люна Амалія Дрекслер. Погруддя жінки, 1907; гіпс, ЛНГМЛюна Амалія Дрекслер. Блакитний хлопець, 1908; гіпс, h-59, NMKЛюна Амалія Дрекслер. Дівчинка з лялькою, 1908Люна Амалія Дрекслер. Священник Ю. Бокановський, 1909; ЛНГМЛюна Амалія Дрекслер. Апокаліптичний маскарон, 1910; гіпс, NMKЛюна Амалія Дрекслер. Дама з хутром, 1910Люна Амалія Дрекслер. Психея (Самопізнання), 1911; гіпс, ЛНГМЛюна Амалія Дрекслер. Ларго, 1911Люна Амалія Дрекслер. Homo sapiens, 1911; бронза, ЛНГМЛюна Амалія Дрекслер. Таблиця Т. Костюшка, 1918Люна Амалія Дрекслер. В ложі, 1920-ті; гіпс, h-46Люна Амалія Дрекслер. Автопортрет у святині, 1923; ЛНГМЛюна Амалія Дрекслер. Скульптура для каплиці цвинтаря Орлят, 1924Люна Амалія Дрекслер. Іспанський портрет, 1926Люна Амалія Дрекслер. Архангел Михаїл, 1927Люна Амалія Дрекслер. Втаємничення (Ангел у польоті)Люна Амалія Дрекслер. Нагробок Г. Тренкнера, 1932; ВаршаваЛюна Амалія Дрекслер. Марія Конопницька, 1933

Інші профілі

Володимир Лобода

Володимир Лобода

Маляр, графік, скульптор і поет. Представник андеґраунду кінця 1960 — початку 1990-х років. У мистецький практиці Володимир Лобода спирається на традиції постмодернізму

Людвиґ Ліллє

Людвиґ Ліллє

Живописець, графік, мистецтвознавець. У живописній практиці спочатку тяжів до експресіонізму, застосовував деформації, різкі кон­­трасти, ґротеск; потім творив у дусі кубізму, абстракціонізму, мав період тяжіння до сюрреалізму