Саломон Шапіра (Salomon Szapira)

Саломон Шапіра (Salomon Szapira)

  • 1909, Львів – після 1939

    • Для скульптур Саломона Шапіра характерно моделювання широкими площинами, що надавало гіпсовим композиціям монументального характеру

    Не виключено, що Саломон Шапір мав родинні звʼязки з кількома власниками ремісничих майстерень у Львові, серед них власник вітражної майстерні Генрік Шапіра, Гідеон (батько і син) та Якуб Шапіра були власниками майстерні гравіювання та розписів (майстерня знаходилась на вул. Сікстуській – тепер вул. Дорошенка), в якій свого часу вчився малюванню графік Ефраїм Лілієн. Проте інформації про професійну художню освіту Саломона Шапіра немає.

    Відомо, що Саломон Шапіра був членом художньої групи «Стер» (Ster), заснованої у Львові 1934 року Емілем Кунке. Учасниками групи також були: Мечислав Бух, Юлія Ацкер, майстриня декоративно-ужиткового мистецтва Ірена Прейс, Антоніна Ріхтер, Броніслава Тьонзер та Ядвіга Валкер.

    Подібно до Мечислава Буха, Саломон Шапіра звертався до політичних і соціальних сюжетів у своїх гіпсових композиціях, експонованих у Львові восени 1934 року. Експресією і динамізмом вирізнялися композиції «Безробітний», «Гротеск» і «Зусилля». Остання скульптура – єдиний його збережений нині твір, належить до колекції Львівської національній галереї мистецтв.

  • Роботи

    • Саломон Шапіра. Зусилля, 1934; гіпс, 69x65x32

Джерела:
Бірюльов Ю. Творчість єврейських скульпторів у Львові в 1919-1941 рр. Вісник ЛНАМ, 2018.

Інші профілі

Антон Ткаченко

Антон Ткаченко

Антон Ткаченко досліджує тему особистої пам’яті та пам’яті міста, велику увагу у своїх проєктах приділяє архітектурі й організації простору. Митець працює зі знайденими об’єктами та вторинно використаними матеріалами, як-от скло, тканина, фотографії, афіші, тексти, плани виставкових приміщень, документації виставок, пам’ятні речі

Віталій Матухно

Віталій Матухно

Куратор та митець із Лисичанська. Працює з аналоговою і цифровою фотографією, цифровим колажем, експериментальною музикою. Основні теми робіт: дослідження постіндустріального пейзажу Луганщини й Донеччини та процесу деіндустріалізації загалом. Працює зі зникаючою пам’яттю та робить спроби її зберегти, рефлексує про свій досвід життя у «вмираючому» місті

Марія Богомолова

Марія Богомолова

Важливою складовою мистецької практики Марії Богомолової є дослідження матеріалів, що стають невіддільною частиною її графічних робіт. Більшість із них — це рослини, тканина й те, що винайдено у поєднанні людської праці та природних ресурсів. Матеріал стає активним учасником роботи та формує новий контекст розуміння твору

вверх