Потік

Есей та переказ виставки фотографій Максима Дондюка «Сучасний український ландшафт» мистецтвознавиці, історикині мистецтв, кураторки, мисткини, співробітниці Арт-центру Павла Гудімова «Я Галерея» Наталки Туліної-Маруняк

Фотографії Олександра Глядєлова, Владислава Краснощока, Олени Субач, Владислави Соловйової та Ігоря Бондаренка представили у штаб-квартирі Світового банку у Вашингтоні, округ Колумбія. Роботи, створені з моменту початку повномасштабного російського вторгнення 24 лютого 2022 року, експонуються на виставці «Мистецтво справлятися з війною», під кураторством ГО «Музей Сучасного Мистецтва» та Мистецької програми Світового банку.

15-17-літніх українців та українок запрошують у творчому форматі розповісти про свій досвід переживання війни і непевності – і опанувати тривожність через практики перформансу.

Інститут стратегії культури зібрав перелік закордонних ініціатив та організацій, що надають допомогу біженцям з України, зокрема митцям та працівникам сфери культури.

Долучаємось до ініціативи Державного агенства з питань мистецтв щодо вимоги запровадження санкцій в сфері культури щодо держави-окупанта. Станом на 11:00, 1 березня 2022 року: 2100 підписантів

Jam Factory Art Center відкриється програмою «Органічні спільноти». Візуальний твір для проєкту «Органічні спільноти» створила Олена Турянська.

Ретроспективна (і сентиментальна) подорож до витоків ТЕТРАМАТИКИ з коментарями співзасновника фестивалю композитора Остапа Мануляка.

Незважаючи на цьогорічну турбулентність, мистецьке життя Львова було насиченим: середовище вирувало суперечками в соцмережах, між локдаунами показували цікаві виставки, на мистецькій мапі зникали і з’являлися нові локації.

В галереї «Дзиґа» відбувається непересічна подія – 00.000000, 00.000000 | Данило Павлій (17 – 26 грудня 2021), – виставка студента ІІ курсу актуальних мистецьких практик ЛНАМ. По-перше, представлення семестрових завдань студентів поза межами академії скоріше виключення, ніж правило; по-друге, стартувати виставкову діяльність з «персоналки» у визнаній галереї щастить не кожному другокурснику.

Червоні образи на склі Іван Гречко почав збирати у 1954 році: “я сам малював дуже, і мене тягнуло то до того всього, шо файне, і шо святе. […] я все колись собі так думав: “Боже, як я вже колись буду мати свою хату, то я собі таких зо три ікони, аби я мав в хаті, та й буде з мене”.

Продовжуємо серію публікацій: #бувбачив. Цього разу Михайло Скоп зробив огляд проєкту «Людина-рана» Микити Кадана у Львівській національній галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького, поділеного на чотири історії у різних локаціях.

Подія має на меті підтримати молоде українське скло як винятковий мистецький напрям та популяризувати його на всеукраїнському та міжнародному рівнях. Цьогоріч троє переможців отримають у нагороду можливість реалізації серії творчих робіт на гутній печі, а створений відеорепортаж буде використано для промоції дебютантів.