«Наша велика ціль – щоб нас об’єднувала спадщина»: Штаб порятунку спадщини презентує результати експедицій

Мультидисциплінарні команди експертів провели десятки експедицій Чернігівською, Сумською, Київською та Харківською областями, щоб зафіксувати шкоду, завдану українській культурній спадщині внаслідок російського вторгнення. Серед зібраної інформації — фотофіксація пошкоджень, форми документування за методикою ICCROM (Міжнародного центру з дослідження, збереження та реставрації культурних цінностей), свідчення очевидців, аерофотозйомка, 3D-моделі, фіксація доказів злочинів проти культури за методикою SCRI, зібрані безпосередньо з місць розташування пам’яток.

27 квітня у Центрі міської історії Центрально-Східної Європи (Львів, вул. Богомольця, 6) команда фахівців Штабу порятунку спадщини детально представить результати своєї роботи. У конференції візьмуть участь представники пам’яткоохоронних ініціатив, професійних середовищ, архітекторів, реставраторів, влади, громад, де розташовані пошкоджені пам’ятки.

Музеї, бібліотеки, сакральні споруди, історичні будівлі не становлять жодної воєнної загрози, проте вони стають мішенями ворожих обстрілів — бо є носіями історичної та культурної пам’яті, яку так прагнуть стерти загарбники. На сайті Міністерства культури та інформаційної політики зафіксовано 556 епізодів ушкоджень та руйнувань об’єктів культурної спадщини і культурних установ. Це лише офіційно підтверджені випадки; проте таких епізодів значно більше. Їх фіксація, верифікація та збір інформації про рівень пошкоджень — важливі кроки до відновлення пам’ятки чи меморіалізації у випадку повного руйнування, а також — до відновлення справедливості та притягнення до відповідальності винних у знищенні культурних цінностей.

Подальше застосування зібраної інформації достатньо широке: від створення відновлювальних проектів — до долучення доказів до справ для Міжнародного кримінального суду. Не менш важливим є також наповнення інформаційної системи моніторингу культурної спадщини, яка започаткована за результатами експедицій, і у
майбутньому може стати у пригоді усім, хто працює у сфері.

«Сьогодні є багато ініціатив, що моніторять культурні втрати війни. Наш найперший внесок у цю важливу працю – результати «з поля», де руйнування перевірені й документовані «вживу», на власні очі. Та ми не лише документуємо, а й структуруємо хаос. Ми створили інформаційну систему, де впорядковуємо і зберігаємо дані за відсутності офіційних машиночитних реєстрів спадщини, невпорядкованості й дублювання даних. Наша велика ціль – щоб нас об’єднувала наша спадщина, а не лише ненависть до спільного ворога. Спадщина здатна допомогти гоїти рани, торкнутися коріння і краси, набратись сили. Важливо відкривати той культурний спадок, який тоталітарний режим ховав від нас, робити його доступним українцям, а також світові і майбутньому – нашим дітям», – розповідає про ідею ініціативи Василь Рожко, співзасновник Штабу порятунку спадщини HERI, голова ГО «Тустань».

Звітна конференція «Моніторинг спадщини задля відновлення» відкриває цикл подій про результати роботи команди фахівців Штабу порятунку спадщини з документування втрат культурної спадщини. У фокусі уваги 27 квітня будуть результати 2-х проєктів: «Оцінка втрат об’єктів культурної спадщини Київської, Чернігівської та Сумської областей» за підтримки Світового фонду пам’яток/World Monuments Fund та «Перша допомога культурній спадщині в Україні, ІІ етап», підтриманий ініціативою Реагування на надзвичайні ситуації в культурі/Cultural Emergency Response (CER) та Смітсонівською ініціативою культурного порятунку/Smithsonian Cultural Rescue Initiative (SCRI). Наступні події відбудуться у Києві — з фокусом на пограбовані музеї, та у Харкові — з фокусом на Forensic Heritage (воєнні злочини у сфері культурної спадщини).

Організатори конференції:
Громадська організація «Тустань»,
Штаб порятунку спадщини / Heritage Emergency Response Initiative, HERI