Історія однієї колекції: як Іван Гречко зібрав найбільшу в Україні колекцію ікон на склі

У 1960-х роках час познайомився з мистецьким середовищем Львова: Романом Сельським та Марґіт Райх, Ярославом Лемиком, Володимиром Вітруком, Володимиром Патиком.

На фото: на іменинах у Романа Сельського, 1 грудня 1980-ті роки. Зліва направо: дружина іменинника Ася, Роман Сельський, Іван Гречко, Олесь Середа

На фото: Христина Бурштинська та Іван Гречко. На фоні – «Портрет Івана Гречка», 1978 року авторства Марґіт Райх Сельської

Пан Іван згадує, як його заохочував до колекціонування ікон на склі історик Іван Крип’якевич: «Збирай, збирай, – каже [Іван Крип’якевич], – то є дуже пожиточна річ, – каже, – збирати оті старинні наші речі. То ж вже всьо є історія наша, – каже, – того вже більше ніхто не зробить, бо то, шо сі робило колись, то тепер абсолютно воно, – каже, – немає вже продукції».

Коли почав діяти в Народному русі України, то мав вже цілу колекцію – поза сто ікон – «то була найбільша колєкція тих ікон тоди, яка була відома на Україні».

Один з краківських музеїв пропонував викупити його колекцію, яка вже не поміщалась в квартирі, але не змогли знайти консенсусу щодо назви: «я кажу: To, będzie jaka ikona? – «ну, як то вони казали, – кресова». […] Кажу: «nie, proszę Pani, chciałbym żeby to była ukraińska». «Oczywiście, że tak, to naprawdę tak jest, ale nie możemy tak opisać». – Ну нє, то нє». Таким чином ікони залишились в Україні.

У лютому 2013 року колекціонер передав 65 ікон (більшу частину колекції) Українському Католицькому Університету.

Довідка:
Народився Іван Гречко 19 січня 1929 року у селі Рафайлова Станіславського воєводства (тепер – Бистриця Івано-Франківської області).
Батько Михайло-Константип був учасником Першої світової війни – долучився разом з братом Ярославом до підпільної боротьби: обоє не пережили війну.
Матір Євдокію та сестру Орисю депортували в Сибір у 1947 році, лише Івану вдалось уникнути виселення.
Під час весняних екзаментів у Політехнічному університеті у Львові його заарештували, утримували на Лонцького. У 1948 році Іван Гречко знову поступає: цього разу у Лісотехнічний університет, який закінчив у 1953 році.
Брв активну участь у діяльності катакомбної УГКЦ та її виході з підпілля, був співзасновником Клубу греко-католицької інтелігенції «Обнова». Також був головою комісії свободи сумління Народного руху України.

Авторка тексту: Христина Рутар – дослідниця студій пам’яті та травми, голова ГО Пост Беллум-Україна; викладачка кафедри культурології Українського Католицького Університету; координаторка усноісторичного проєкту #непочуті у Меморіальному Музеї тоталітарних режимів «Територія Терору».