Антін Павлось

Антін Павлось

  • 1905, с. Гостинне – 4 вересня 1954, Сент Пол, Міннесота
  • Львівська художньо-промислова школа
  • Скульптор працював у гіпсі, теракоті, мармурі та бронзі. Автор портретів й фігурних композицій. Його творчість львівського періоду можна характеризувати як постімпресіоністичну, з відгуками роденівських традицій. Також звертався до загострено динамічних форм та експресивного моделювання

    1930-1935 – навчання у Ю. Стажинського у львівській Художньо-промисловій школі, відвідував мистецьку школу Олекси Новаківського

    В одній з найкращих своїх скульптур, гіпсовому погрудді Олекси Новаківського (1934, НМЛ) Павлось застосував асиметрію об’ємної форми, нервову обробку фактури й експресію духовного виразу. Погруддя Новаківського знаходилось на виставці в Музеї НТШ у Львові восени 1934-го і отримало високу оцінку критиків.

    Від середини 1930-х рр. улюбленим сюжетом Павлося був жіночий акт, схоплений у сповненому грації русі, з плинними лініями силуету. Митець робив торси й фігури у різних матеріалах.

    1938 – Антін Павлось брав участь у відтворенні графічного образу князя Осмомисла, похованого у Галичі, під час розкопок у Крилосі. За черепними кістками дівчини, яка була похована поруч із саркофагом, скульптор зробив пластичну реконструкцію обличчя, з якого виготовив одну з найкращих своїх теракотових статуеток “Княжна з Крилоса”.

    20 грудня 1941 – 1 лютого 1942 – перша виставка Спілки Українських Образотворчих Мистців в Національному музеї у Львові ім. А. Шептицького, де роботи Антіна Павлося були представлені як учасника об’єднання молодих художників “Руба”, до якого також входили і представили свої роботи: Стефанія Гебус-Баранецька, Дядинюк, Степан Луцик, Антін Малюта, Мирон Левицький, Григорій Смольський, Сергій Литвиненко.

    У Німеччині, в таборі для переміщенних осіб, Павлось долучився до Української Спілки Образотворчих Митців (УСОМ), яка постала у Мюнхені на початку 1947 року і діяла до 1951, об’єднавши митців різних мистецьких напрямів, які тоді жили, здебільшого, у таборах переміщених осіб у Німеччині й Австрії. Головою спілки був Едвард Козак. У таборах для переміщенних осіб, у Антона Павлося починаються проблеми зі здоров’ ям, які не покидають його до кінця життя.

    З 1949 року він, разом з іншими художниками уникаючи повернення в Радянський Союз, оселився у США (Міннеаполіс), де продовжив працювати. У ніч з 3 на 4 вересня 1954 року на п’ятдесятому році життя митця не стало.

  • Роботи
  • Антін Павлось. Жінка, 1930-і; гіпс h-39Антін Павлось. Пара лижників на спуску, 1930-ті; гіпс h-65Антін Павлось. Олекса Новаківський, 1934; гіпс НМЛАнтін Павлось. Відпочинок, 1937; теракотаАнтін Павлось. Княжна з Крилоса, 1938; кераміка ЛМЕХПАнтін Павлось. Материнство, 1938; гіпсАнтін Павлось. Вечір, 1939Антін Павлось. Данило Галицький; гіпсАнтін Павлось. Жіночий портрет, 1946; олія, полотноАнтін Павлось. Табір переміщених осіб; олія, картонАнтін Павлось. Осінній пейзаж; олія, полотноАнтін Павлось. Пейзаж з озером; олія, полотноАнтін Павлось. Сільський пейзаж; олія, полотноАнтін Павлось. Повернення з польових робіт; олія, полотноАнтін Павлось. На работах в полі; олія, полотноАнтін Павлось. Голова дитини; бронза h-28Антін Павлось. Хлопчик з цуциком; бронза h-35Антін Павлось. Древній воїн; картон, олія

Інші профілі

Антон Ткаченко

Антон Ткаченко

Антон Ткаченко досліджує тему особистої пам’яті та пам’яті міста, велику увагу у своїх проєктах приділяє архітектурі й організації простору. Митець працює зі знайденими об’єктами та вторинно використаними матеріалами, як-от скло, тканина, фотографії, афіші, тексти, плани виставкових приміщень, документації виставок, пам’ятні речі

Віталій Матухно

Віталій Матухно

Куратор та митець із Лисичанська. Працює з аналоговою і цифровою фотографією, цифровим колажем, експериментальною музикою. Основні теми робіт: дослідження постіндустріального пейзажу Луганщини й Донеччини та процесу деіндустріалізації загалом. Працює зі зникаючою пам’яттю та робить спроби її зберегти, рефлексує про свій досвід життя у «вмираючому» місті

Марія Богомолова

Марія Богомолова

Важливою складовою мистецької практики Марії Богомолової є дослідження матеріалів, що стають невіддільною частиною її графічних робіт. Більшість із них — це рослини, тканина й те, що винайдено у поєднанні людської праці та природних ресурсів. Матеріал стає активним учасником роботи та формує новий контекст розуміння твору

вверх