Григорій Смольський

Григорій Смольський

  • 2 грудня 1893, с. Підгірки (нині частина м. Калуша) — 1 грудня 1985, Львів
  • Академія мистецтв у Львові (1921—1922),
    Художня школа О. Новаківського (1922—1930),
    удосконалював майстерність в Італії (1931),
    Академія Колароссі, Париж (1934—1935).
  • Автор невеличких колоритних пейзажів, зокрема з Гуцульщини та Бойківщини, паризьких етюдів. Працював у жанрі пейзажу, портрета, натюрморту, створив цілий ряд жанрових композицій, займався графікою.

    У 1936 році Григорій Смольський повернувся до Львова, де регулярно виставляв свої роботи на художніх виставках. Брав участь у створенні Львівської організації Спілки радянських художників УРСР. У 1941—1944 рр. займався творчою роботою, співпрацював із Спілкою українських образотворчих митців.

    1944—1950 — викладав живопис і рисунок у Львівському училищі прикладного мистецтва.

    Серед творів: «Автопортрет» (1923), «Мій батько» (1925), «Міст на Сені» (1935). Багато композицій виконав на гуцульську тематику: «Гуцул і гуцулка», «Наречена» (обидві — 1957), «Хліб наш насущний» (1970), «Базар у Косові» (1974), «Космач напровесні», «Празник в Космачі», «На весіллі. Космач», «Дорога до Космача», «Святіння пасок» та інші.

    Серед найкращих творів митця — портрети Станіслава Людкевича (1953), Василя Стефаника (1959), Івана Крип’якевича.

    Більше інформації на сайті Вікіпедії.

  • Роботи

Інші профілі

Ігор Стеф’юк

Ігор Стеф’юк

Художник і педагог. Ігор Стеф’юк працював у жанрі поліхромної пластики в дереві, спираючись на традиції українського народного мистецтва, зокрема сакральну поліхромію та іконопис

Мендель (Рейф) Шмірер (Mendel Schmierer)

Мендель (Рейф) Шмірер (Mendel Schmierer)

У 1930-х роках малював сатиричні зображення на суспільну тематику, котрі друкувались єврейському виданні «Moment», у львівських «Szpilkach» та «Chochole», а також у виданні «Mucha». Крім того, ілюстрував єврейські книги

Ярина Шумська

Ярина Шумська

Ярина Шумська працює у сфері перформансy, живопису, інсталяції, об’єкту. Досліджує поняття «присутності» людини, що провокує зміни первинного значення місць і ситуацій. Основні теми пов’язані з місцем, контекстом і пам’яттю: об’єкти та їх невидимі історії

вверх