Григорій Смольський

Григорій Смольський

  • 2 грудня 1893, с. Підгірки (нині частина м. Калуша) — 1 грудня 1985, Львів
  • Академія мистецтв у Львові (1921—1922),
    Художня школа О. Новаківського (1922—1930),
    удосконалював майстерність в Італії (1931),
    Академія Колароссі, Париж (1934—1935).
  • Автор невеличких колоритних пейзажів, зокрема з Гуцульщини та Бойківщини, паризьких етюдів. Працював у жанрі пейзажу, портрета, натюрморту, створив цілий ряд жанрових композицій, займався графікою.

    У 1936 році Григорій Смольський повернувся до Львова, де регулярно виставляв свої роботи на художніх виставках. Брав участь у створенні Львівської організації Спілки радянських художників УРСР. У 1941—1944 рр. займався творчою роботою, співпрацював із Спілкою українських образотворчих митців.

    1944—1950 — викладав живопис і рисунок у Львівському училищі прикладного мистецтва.

    Серед творів: «Автопортрет» (1923), «Мій батько» (1925), «Міст на Сені» (1935). Багато композицій виконав на гуцульську тематику: «Гуцул і гуцулка», «Наречена» (обидві — 1957), «Хліб наш насущний» (1970), «Базар у Косові» (1974), «Космач напровесні», «Празник в Космачі», «На весіллі. Космач», «Дорога до Космача», «Святіння пасок» та інші.

    Серед найкращих творів митця — портрети Станіслава Людкевича (1953), Василя Стефаника (1959), Івана Крип’якевича.

    Більше інформації на сайті Вікіпедії.

  • Роботи

Інші профілі

Ілля Тодуркін

Ілля Тодуркін

Ілля Тодуркін звертається до графіки та скульптури, як до практики створення артефактів, що відображають відчуття або міркування, мають властивості пам’яті та стають носіями особистого досвіду

Марʼян Внук

Марʼян Внук

Досконале володіння реалістичною пластикою та досвід роботи з монументальною скульптурою дозволили Марʼяну Внуку посісти місце в дисципліні, нав’язаній соцреалізмом, одним із провідних творців якого він став

Денис-Лев Іванцев

Денис-Лев Іванцев

Для другої половини 30-х років картинам Дениса-Льва Іванцева притаманний абстрактно-філософський зміст. Наприкінці 30-х років — початку 40-х з’явився пейзажний живопис митця. До монументальної спадщини Дениса Іванцева належать розписи в українських церквах у Галичині

вверх