Олена Кульчицька
- 15 вересня 1877, Бережани – 8 березня 1967, Львів
- Віденьська художньо-промислова школа
- Роботи
В ранній творчості, особливо в естампній і книжковій графіці та в ужитковому мистецтві, частково в живописі, помітний вплив сецесії
1894 – закінчила восьмикласну школу при монастирі сакраменток у Львові
1901—1902 – разом із сестрою Ольгою-Меланією Кульчицькою відвідувала Львівську Художньо-промислову школу (нині ЛДКДУМ ім. І. Труша), викладач – аквареліст Антоній Стефанович
1902-1903 – навчання в приватній школі Станіслава Батовсього-Качора у Львові
1903-1907 – навчання на загальному факультеті віденської Художньо-промислової школи. Викладачі: Е. Малліна (фігуративний та елементарний рисунок), В. Шульмайстер (орнаментальний рисунок), А. фон Кеннер (рисунок людської фігури), Ф. Цішек (очолював навчальний відділ школи).
1908 – захист дипломної роботи “Сучасне навчання рисунка як засіб мистецької освіти” – право викладання рисунку у навчальних закладах
Навчання Олени Кульчицької у Відні припадає на період розквіту модерного мистецтва Австрії. Художниця захистила диплом в освітній філії цісарсько-королівсього Австрійського музею мистецтва й промисловості – Художньо-промисловій школі, заснованій у 1868 році. В цьому ж навчальному закладі Густав Клімт здобув освіту архітектор-декоратора. Захоплення сецесією позначилося на авторській художній манері: декоративність форми, схильність до символіко-алегоричного трактування образів, широкі узагальнення, площинні рішення.
1905-1907 – навчання у Відні у спеціальному ательє емалювальних робіт, під керівництвом професорки Аделі фон Штарк
1903-1907 – щорічні літні вакації в Косові
1908 – подорож Мюнхен, Париж, Нормандія, Лондон, Швейцарія
1908 – викладачка рисунку в приватному Ліцеї імені королеви Ядвіги у Львові
1909 – персональна виставка в залах польського Товариства прихильників образотворчого мистецтва
1909 – викладачка рисунку в 2-й Вчительської Семінарії в Перемишлі
1911, 1913 – участь у всеукраїнських виставках у Києві
Перша світова війна застала художницю в Перемишлі, де вона мешкала разом із сестрою Ольгою Кульчицькою та матір’ю. Їм, як і багатьом українкам, загрожувало ув’язнення в Талергофі, після втручання бата матері Романа Стебельського (прокурора в Перемишлі) родині вдалося виїхати до Відня. У столиці сестри долучилися до роботи новоствореного Комітету допомоги пораненим українським воїнам. Організація видала низку листівок з репродукціями творів художниці на воєнну тематику, що стали першою спробою популяризації української ідеї засобами мистецтва. За громадянську позицію в роки війни й надання допомоги інтегрованим українцям польська влада ув’язнила Олену та Ольгу Кульчицьких, як і багатьох українок та українців Перемишля, в таборі в Баранові.
1939 – навесні переїзд до Львова, робота в музеї НТШ
1940 – робота у відділі народнього мистецтва Львівського музею етнографії та художнього промислу
1943 – персональна виставка з нагоди 35-ліття творчої праці
1945 – персональна виставка в Києві
1945-1951 – викладачка на кафедрі оформлення книги в Українському поліграфічному інституті ім. І.Федорова
1947 – звання професорки
1956 – звання Народної художниці України
1967 – лауреатка Державної премії Україні ім. Т.Шевченко
Олена Кульчицька була універсальною художницею і залишила художній спадок в різних видах мистецтва: живопис, графіка, сакральний живопис (створила унікальний іконостас), килимарство. Особливої уваги заслуговують спроектовані меблі, вироби з бронзи та емалі
Згідно заповіту увесь свій мистецький доробок передала в дар Україні.
