Антон Суліма-Попель

Антон Суліма-Попель share

  • 13 червня 1865, Щакова (нині район м. Явожно) — 7 липня 1910, Львів
  • Краківська школа образотворчих мистецтв (1882–1885)
    Віденська академія мистецтв (1885–1888)
    Академія мистецтв у Флоренції
  • Антоній Попель входив до когорти провідних львівських скульпторів кін. ХІХ – поч. ХХ ст., в період переходу від мистецтва історизму з характерним академізомом до різноманітних напрямків

    1889 – переїхав до Львова, працював викладачем малювання та скульптури у Львівській політехніці
    1901 – громада міста обрала Антона Попеля, як одного з провідних скульпторів Львова, членом Комітету з будівництва церкви св. Єлизавети у Львові
    1901 – Антон Попель став доцентом
    1905 – став надзвичайним професором моделювання Львівської політехніки
    1907 – здобув ІІ місце в конкурсі на найкращий проект пам’ятника Тадеушеві Костюшку у Вашингтоні
    1907–1909 – працював у Чикаґо над створенням пам’ятника Тадеушеві Костюшку

    Переможцем на найкращий проект пам’ятника Тадеушеві Костюшку у Вашингтоні журі визнало проект іншого львівського скульптора – Станіслава Романа Левандовського. Але тодішній президент США Теодор Рузвельт віддав перевагу проекту Антона Попеля

    Як зазначає дослідник львівської архітектури Юрій Бірюльов, сильний вплив на Антона Попеля справив австрійський та італійський “необароковий академізм” його вчителів:
    у Флоренції – скульпторів Еміліо Манчіні, Ауґусто Пассальї й Ауґусто Рівальти, у Відні – де його професорами були Едмунд фон Гельмер та Отто Кьоніґ. (1)

    У Львові мав студію, у якій отримали певні навички моделювання його учні Казимира Малачинська-Пайздерська, Люна Дрекслер, Михайло Паращук та ін.

    Автор пам’ятника Адаму Міцевичу у Львові (у співавторстві з Михайлом Паращуком).

  • Роботи
  • Антон Суліма-Попель. Статуя «Торгівля» (будівля Львівського  вокзалу)Антон Суліма-Попель. Статуя «Європа»(готель «Жорж»)Антон Суліма-Попель. Св. Вінцент з дітьми, 1910 (вул. Кривоноса, 1а)

  • Роботи у Львові, що збереглися (2)
  • 1894 – скульптурне оздоблення Палацу Мистецтв у Стрийському парку (арх. Францішек Сковрон (Franciszek Skowron)), тепер – спортивний корпус НУ “Львівська політехніка”.
    1896 – скульптури левів та фігура “Юстиція” в інтер’єрі колишнього Палацу Справедливості для Вищого Галицького суду (корпус №19 НУ “Львівська політехніка”) на вул. Князя Романа, 1/3 (1891–1895 рр., арх. Францішек Сковрон).
    1895-1900 – “Радощі і страждання життя” – алегорична скульптурна композиція з 10-ти фігур на фронтоні Великого міського театру (арх. Зиґмунт Ґорґолевський) розміром 4,2х20 м із фігурами майже триметрової висоти та алегорична скульптура “Комедії” в лівій ніші головного фасаду театру; участь у виконанні фігур муз, що оздоблюють аттик
    1901 – Алегоричні скульптури “Європи”, “Азії”, “Америки” і “Африки”, а також рельєф св. Георгія на фронтоні готелю “Жорж” (1901 р., архітектурно-будівельна фірма Івана Левинського та Юліана Цибульського за проектом віденських арх. Германа Гельмера (Hermann Helmer) та Фердинанда Фельнера (Ferdinand Fellner)).
    1895-1903 – Скульптурне оздоблення колишнього будинку Крайового банку (арх. Юліан Цибульський), тепер будинок Інституту фізичної культури на розі вул. Костюшка, 11 та пл. Григоренка, 2.
    1902-1904 – Алегоричні постаті “Торгівля” і “Промисловість” у нішах обабіч порталу Головного залізничного вокзалу (за проектом Владислава Садловського).
    1903 – бюст Мавриція Лазаруса в інтер’єрі єврейського шпиталю на вул. Раппапорта.
    1904 – епітафія Леона (Leon) та Ядвіги Сапігів (Jadwiga Sapieha) у мармурі та бронзі в стилі необароко біля головного вівтаря Латинського катедрального костелу.
    Поч. ХХ ст. – Кам’яний герб над входом до будинку друкарні Ставропігійського інституту на вул. Федорова, 9 (поч. ХХ ст.).

1 – стаття Ігоря МельникаСкульптор Попель. Львову і світу
2 – сторінка на сайті Центру Міської Історії

Інші профілі

Йоахім Вайнгарт (Joachim Weingart)

Йоахім Вайнгарт (Joachim Weingart)

Представник «паризької школи». Автор фігуративних композицій, натюрмортів та пейзажів, що характеризуються використанням жовто-коричневих та червоних тонів

Володимир Немира

Володимир Немира

Світогляд художника сформувався під впливом українських художників-модерністів — Нью-Йоркської групи Юрія Соловія, Михайла Дзиндри, Емми Андієвської, котрі творили в США ще у 1960-1980х роках