Антін Павлось

Антін Павлось share

  • 1905, с. Гостинне – 4 вересня 1954, Сент Пол, Міннесота
  • Львівська художньо-промислова школа
  • Скульптор працював у гіпсі, теракоті, мармурі та бронзі. Автор портретів й фігурних композицій. Його творчість львівського періоду можна характеризувати як постімпресіоністичну, з відгуками роденівських традицій. Також звертався до загострено динамічних форм та експресивного моделювання

    1930-1935 – навчання у Ю. Стажинського у львівській Художньо-промисловій школі, відвідував мистецьку школу Олекси Новаківського

    В одній з найкращих своїх скульптур, гіпсовому погрудді Олекси Новаківського (1934, НМЛ) Павлось застосував асиметрію об’ємної форми, нервову обробку фактури й експресію духовного виразу. Погруддя Новаківського знаходилось на виставці в Музеї НТШ у Львові восени 1934-го і отримало високу оцінку критиків.

    Від середини 1930-х рр. улюбленим сюжетом Павлося був жіночий акт, схоплений у сповненому грації русі, з плинними лініями силуету. Митець робив торси й фігури у різних матеріалах.

    1938 – Антін Павлось брав участь у відтворенні графічного образу князя Осмомисла, похованого у Галичі, під час розкопок у Крилосі. За черепними кістками дівчини, яка була похована поруч із саркофагом, скульптор зробив пластичну реконструкцію обличчя, з якого виготовив одну з найкращих своїх теракотових статуеток “Княжна з Крилоса”.

    20 грудня 1941 – 1 лютого 1942 – перша виставка Спілки Українських Образотворчих Мистців в Національному музеї у Львові ім. А. Шептицького, де роботи Антіна Павлося були представлені як учасника об’єднання молодих художників “Руба”, до якого також входили і представили свої роботи: Стефанія Гебус-Баранецька, Дядинюк, Степан Луцик, Антін Малюта, Мирон Левицький, Григорій Смольський, Сергій Литвиненко.

    У Німеччині, в таборі для переміщенних осіб, Павлось долучився до Української Спілки Образотворчих Митців (УСОМ), яка постала у Мюнхені на початку 1947 року і діяла до 1951, об’єднавши митців різних мистецьких напрямів, які тоді жили, здебільшого, у таборах переміщених осіб у Німеччині й Австрії. Головою спілки був Едвард Козак. У таборах для переміщенних осіб, у Антона Павлося починаються проблеми зі здоров’ ям, які не покидають його до кінця життя.

    З 1949 року він, разом з іншими художниками уникаючи повернення в Радянський Союз, оселився у США (Міннеаполіс), де продовжив працювати. У ніч з 3 на 4 вересня 1954 року на п’ятдесятому році життя митця не стало.

  • Роботи
  • Антін Павлось. Жінка, 1930-і; гіпс h-39Антін Павлось. Пара лижників на спуску, 1930-ті; гіпс h-65Антін Павлось. Олекса Новаківський, 1934; гіпс НМЛАнтін Павлось. Відпочинок, 1937; теракотаАнтін Павлось. Княжна з Крилоса, 1938; кераміка ЛМЕХПАнтін Павлось. Материнство, 1938; гіпсАнтін Павлось. Вечір, 1939Антін Павлось. Данило Галицький; гіпсАнтін Павлось. Жіночий портрет, 1946; олія, полотноАнтін Павлось. Табір переміщених осіб; олія, картонАнтін Павлось. Осінній пейзаж; олія, полотноАнтін Павлось. Пейзаж з озером; олія, полотноАнтін Павлось. Сільський пейзаж; олія, полотноАнтін Павлось. Повернення з польових робіт; олія, полотноАнтін Павлось. На работах в полі; олія, полотноАнтін Павлось. Голова дитини; бронза h-28Антін Павлось. Хлопчик з цуциком; бронза h-35Антін Павлось. Древній воїн; картон, олія

Інші профілі

Ян Генрик Розен

Ян Генрик Розен

Художник-монументаліст, відомий для широкого загалу розписами у Вірменському соборі, що зробили Яна Розена популярною постаттю у Львові та за його межами

Михайло Бойчук

Михайло Бойчук

Маляр-монументаліст, засновник самобутньої мистецької школи Renovation Bizantine, лідер групи «бойчукістів». Один із засновників монументального мистецтва України 20 ст

Ян Рубчак (Jan Rubchak)

Ян Рубчак (Jan Rubchak)

Член групи формістів. Автор живописних пейзажів та натюрмортів в яскравих тонах. Графіка та акварелі Яна Рубчака, в основному художника цікавили ландшафт та архітектура, вважаються одними з найвидатніших досягнень польської графіки

вверх