Станіслав Батовський-Качор (Stanisław Batowski-Kaczor)

Станіслав Батовський-Качор (Stanisław Batowski-Kaczor)

  • 29 січня 1866, Львів — 5 травня 1946, Львів
  • Краківська академія мистецтв
  • У творчості Станіслава Батовського переважали картини в історичному та батальному жанрах. Проте є відомими пейзажі художника у стилі імпресіонізму та символізму

    Навчався у Краківській академії образотворчих мистецтв в класі Владислава Лучкевича та Флоріана Цинка

    1885—1889 – продовжив навчання у Віденській академії образотворчих мистецтв в класі Александера Лізен-Майєра та у Мюнхенській академії мистецтв

    1891 – мешкав в Парижі
    1893-1895 – подорожував по Італії, де удосконалював свою майстерність. Пізніше відвідав Іспанію, Марокко, Крим. Згодом повернувся до Львова, де мешкав у власній віллі при вул. Святої Софії.
    1895 – член комітету знавців Товариства прихильників красних мистецтв у Львові, до якого також увійшли Тадеуш Попєль, Станіслав-Мечислав Дембіцький, Ян Стика та Тадеуш Баронч.
    1895-1896 – створив вітраж «Оборона Львова Святим Яном з Дуклі» для кафедрального собору у Львові
    1900 – приймав участь у розписі стелі театральної зали львівського міського театру. Один з десяти секторів простору довкола люстри у театральній залі зайнятий роботою Качор—Батовського — панно «Вакханка»
    1901 – виконав образи Святого Франциска, Святого Антонія Падуанського, Святого Казимира, Святого Людвига для чотирьох вівтарів новозбудованого костелу Святої Сім’ї при монастирі римо-католицького ордену францисканців-реформатів при вулиці Янівській у Львові

    1903-1914 – викладав в художній школі, у якій навчалися й майбутні українські художники — Олена Кульчицька, Микола Івасюк та багато інших. Також був співзасновником львівського товариства польських художників «Молоде мистецтво» (пол. Młoda Sztuka) та членом правління Асоціації польських художників у Львові

    1912–1924 – викладав у приватному мистецькому навчальному закладі – «Вільна академія мистецтв» (пол. Wolną Akademią Sztuki), заснованому Леонардом Підгородецьким за зразком тодішніх артистичних студій Парижа, на Личакові при вулиці Пісковій, 15. Тут разом з навчанням молоді митці могли за помірну плату користуватися творчими майстернями, матеріалами для роботи. Учнем цього закладу був, зокрема, Роман Сельський

    1892—1939 – брав участь у щорічних виставках львівського Товариства шанувальників красних мистецтв, а також був учасником різних виставок у Львові починаючи від 1937 року.
    1938—1939 – приймав участь у реставрації костелу Кларисок у Львові, зокрема, виконав декілька образів для вівтаря храму

    У творах Батовського—Качора переважають елементи культури мюнхенської художньої школи, а також необарокові традиції історизму малярства Яна Матейка та певного впливу імпресіонізму й символізму. Його полотнам періоду 1887–1900 років переважно були властиві витончені гами сріблясто-сірих та блакитних тонів, імлисте розсіяне світло; після 1900 року віддавав перевагу динамічним поєднанням яскравих кольорових плям, нервовій лінеарності, ескізній техніці руху пензля й неоромантизму образності

    Похований на Личаківському цвинтарі у Львові.

  • Роботи
  • Станіслав Батовський-Качор. Алегорична сцена, 1893; акварель, олівець, папір; 24,5 x 11Станіслав Батовський-Качор. Портрет старого в тюрбані, 1897Станіслав Батовський-Качор. Вид Львова, 1898; полотно, олія; 50,5 x 95Станіслав Батовський-Качор. Dzieci wrzesińskie, 1906Станіслав Батовський-Качор. Битва під Грюнвальдом, 1910; полотно, олія; 84,5 x 90,5Станіслав Батовський-Качор. Сомосьєрра, 1911; олія, полотно; 77 × 98Станіслав Батовський-Качор. Гусарська атака Хотин, 1917; олія, полотно; 93 × 171Станіслав Батовський-Качор. Триптих Львівські орлята, 1936; полотно, олія; 106 x 222Станіслав Батовський-Качор. Пара в любовних обіймах в кріслі; олівець, папір; 16,1 x 10,4

Інші профілі

Ілля Тодуркін

Ілля Тодуркін

Ілля Тодуркін звертається до графіки та скульптури, як до практики створення артефактів, що відображають відчуття або міркування, мають властивості пам’яті та стають носіями особистого досвіду

Марʼян Внук

Марʼян Внук

Досконале володіння реалістичною пластикою та досвід роботи з монументальною скульптурою дозволили Марʼяну Внуку посісти місце в дисципліні, нав’язаній соцреалізмом, одним із провідних творців якого він став

Денис-Лев Іванцев

Денис-Лев Іванцев

Для другої половини 30-х років картинам Дениса-Льва Іванцева притаманний абстрактно-філософський зміст. Наприкінці 30-х років — початку 40-х з’явився пейзажний живопис митця. До монументальної спадщини Дениса Іванцева належать розписи в українських церквах у Галичині

вверх