Петро Грегорійчук

Петро Грегорійчук share

  • 11 жовтня 1914, с. Видинів (нині Снятинський район Івано-Франківської обл.) — 24 травня 1990, Львів
  • Варшавська академія красних мистецтв (1939)
  • Живописець та майстер станкової графіки, автор монументального розпису і декоративних панно. Творив у різних жанрах — психологічного портрету, пейзажу, натюрморту, багато праці вкладав у жанрово-тематичні картини, охоче працював над історичною тематикою, експериментував з формою і кольором в абстрактній композиції

    1928-1932 – навчання у Цісарсько-королівській фаховій школі деревного промислу в Коломиї (тепер Коломийський політехнічний коледж). Різьбу і рисунок викладав скульптор А.Трач.
    1932–1937 – навчання у Державній школі прикладного і декоративного мистецтва у Кракові на факультеті монументального живопису у Яна Буковскєґо, а під кінець навчання — у краківського живописця Генрика Узємбло та Кароля Гомоляса.
    1937-1939 – навчання у Варшавській академії красних мистецтв на факультеті живопису. Викладачем з фаху був відомий портретист Тадеуш Прушковскі. Тоді ж студентами академії були такі видатні львівські митці як Олекса Шатківський, Омелян Ліщинський, Вітольд Манастирський.

    У 1939 році науку в академії перервала Друга світова війна. Петро Грегорійчук повертається в Україну, де за свої політичні погляди художник мусів переховуватися, щоб уникнути арешту і смерті. 22 травня 1941 його родина була виселена з конфіскацією майна і вивезена на спецпоселення у Красноярський край, де у 1942 році помер батько Никифір. Решта сім’ї повернулася до Видинова у вересні 1945 року. Реабілітовані у 1992 році.

    1941-1944 – член Спілки українських образотворчих митців у Львові
    1946 – член Львівської організації Спілки художників УРСР
    1955-1963 – відповідальний секретар спілки. Організував студію рисунку натури при спілці. До 1976 року був головою бюро живописної секції та секції монументального живопису.

    У 1958 році одружився з Софією Сольман родом зі Стрия, у сім’ї народилися дві доньки — Марічка та Зоряна.

    У 1985 художник подарував 97 картин Львівській картинній галереї (тепер Львівська національна галерея мистецтв), а також деякі роботи Музею українського мистецтва (тепер Національний музей ім. А.Шептицького) після персональної виставки, яка відбулася у приміщенні музею (понад 100 робіт).

    У творчій манері Грегорійчука національна естетика 60-х років гармонійно поєднується із суто львівським аванґардом 20-30-х років, – Марія Титаренко
Сторінка на Вікіпедії
Стаття Марії Титаренко vARTО

Інші профілі

Еміль Кунке (Emil Kunke)

Еміль Кунке (Emil Kunke)

Живописець та викладач. Еміль Кунке був організатором художньої групи Ster, учасники та учасниці якої прагли відійти від авангарду

Марія Щур

Марія Щур

Учасниця неформального «кола» художника Олександра Аксініна. Співзасновниця й адміністраторка цифрової платформи aksinin.com. У 1980-х роках одна з перших у Львові працювала в авторській техніці об’ємних арт-об’єктів зі шкіри – рельєфних композицій і прикрас

Анна Сидоренко

Анна Сидоренко

Художниця конструює висловлювання користуючись широким арсеналом медіа, зокрема, фотографією, відео, інсталяцією, енвайронментом та лендартом. Прикметною є робота з натуральними, природними матеріалами, такими як вода, пісок, каміння, деревина

вверх