Петро Маркович
- 10 жовтня 1934, с. Чорноріки (Польща) – 23 серпня 2016, Львів
- Львівське училище прикладного мистецтва ім. І. Труша (1962)
Львівский державний інститут прикладного і декоративного мистецтва (1967) - Роботи
Петро Олексійович Маркович був майстром шрифтів, серед улюблених графічних жанрів – екслібриси та текстові композиції. Багато працював у жанрі сакрального малярства. Відомий цикл його робіт «Борислав», за мотивами творів Франка, який митець подарував Музею Франка
1946 – у рамках репатріації населення був депортований із родиною на Донбас. Через півтори роки сім’я повернулась у Галичину – спочатку на Золочівщину (с. Ушня), згодом замешкали в Бориславі.
1954 – Петро Маркович вступив у Художнє училище ім. Труша, вчився рисунку і живопису у Ірини Соболєвої, але у жовтні Петра призвали на службу в армію
1957-1962 – після служби продовжує навчання в Художньому училищі ім. Івана Труша, викладач кераміки – Андрій Соболєв
1962-1967 – навчання у Львівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва
1968 – розпочинає викладацьку працю в Художньому училищі ім. І. Труша, де працював більше 40 років (викладав рисунок і композицію) до 2012 року.
Проживаючи близько до батьківщини Франка та бачачи Бориславські індустріальні пейзажі, Петро Маркович у своїй творчості розвинув соціальну тему: образи з життя нафтовиків та знедолених людей не є буквальними ілюстраціями до Франкових повістей, а більш узагальнені та драматичні. Близько 20 робіт Петро Маркович подарував музею Франка у Львові. Ними було проілюстроване видання бориславських оповідань «Boa Constrictor», опубліковані у 2014 році у видавництві «Апріорі». В галереї робіт представлені шрифтові композиції на тему «Пам‘яті померлих» присвячені загиблим на війнах, померлим на засланні або при переселенні і т.д. В основі майже кожного листа – цитата котрогось з улюблених письменників автора, напис на надгробку чи текст історичного документу. У жанрі екслібрису представлено три роботи – кераміста Тараса Левківа, скульптора Емануїла Миська та живописця і представника львівського міжвоєнного авангарда Романа Сельського, – у всіх можна помітити характерну кожному авторську манеру тонко вхоплену Петром Марковичем.