Петро-Віталіс Гарасимович (Piotr Witalis Harasimowicz)

Петро-Віталіс Гарасимович (Piotr Witalis Harasimowicz)

  • 29 квітня 1857, Варшава – 20 липня 1914, Львів
  • У монументально-декоривній пластиці Петро-Віталіс Гарасимович дотримувався принципів необароко, неорококо, натуралістичного моделювання форми

    Батько Юзеф Гарасимович був причетний до антиросійського повстання 1863–1864 років, тож родина була змушена виїхати до Галичини. Молодший брат Петра-Віталіса – Марцелій Гарасимович – став живописцем.

    1874–75 – Навч. у Краківській школі красних мистецтв
    1875–76 – навчання у Львові в майстерні Тадеуша Сокульського
    1877–79 – навчання у Львові в майстерні Леонарда Марконі
    1882–84 – навчання у Флоренції
    Від 1884 – жив та працював у Львові. Відкрив майстерню в готелі «Європейський» на Марійській площі (тепер пл. Міцкевича), згодом створив майстерню на вул. Пекарській, 8. Спочатку займався переважно сницарством і різьбленням по дереву. Зокрема, створював рами у стилі рококо для Митрополичих палат на Святоюрській горі.
    1895–1914 – викладач у Львівській художньо-промисловій школі

    У Львові авторству монументально-декоративних робіт на спорудах Петра Віталіса Гарасимовича належать:
    – фігури А. Міцкевича і Ю. Словацького на будинку на вул. Академічна (нині проспект Т. Шевченка, № 20, 1884; арх. Л. Бодашевський),
    – барельєфи на фасаді та в інтер’єрі військового казино (1885; арх. Я. Шульц; нині Палац шахів на вул. А. Фредро, № 1),
    – аттик будинку товариства «Сокіл» на вул. Б. Зиморовича (нині Дж. Дудаєва, № 8, 1887),
    – ліплення на будинку та в інтер’єрі лазні св. Анни з гіпокаустом у глибині садибної ділянки на вул. Академічна (нині проспект Т. Шевченка, № 10, 1890; арх. Я. і К. Шульци),
    – фігури Марса і Венери на фасаді житл. будинку на вул. А. Міцкевича (нині Листопадового Чину, № 10; 1892, арх. Я. Шульц),
    – на фасадах книгарні В. Губриновича на розі вул. Памви Беринди, № 1 і Театральна, № 9 (1892, теракота; арх. Ю. Яновський) створив шість портретних погрудь (Яна Кохановського, Адама Міцкевича – з боку вул. Театральної; Зиґмунта Красінського, Юліуша Словацького, Юзефа Ігнатія Крашевського, Адама Асника – з боку вул. Памви Беринди),
    – необарокове оздоблення фасаду та інтер’єрів палацу на вул. Пекарська, № 19 (1893; арх. Я. Кудельський),
    – ліплення на фасадах, декоративні фігури, медальйони акторів в інтер’єрі міського театру (1900),
    – житлові кам’яниці та пасаж між вул. Гетьманська (нині проспект Свободи, № 29 і Леся Курбаса, № 8, 1902; арх. Я. Крох, М. Зільберштейн),
    – жіночі маскарони і фриз із зображенням соняшників на житловому будинку між вул. С. Руданського, № 1 і проспектом Т. Шевченка, № 2а (1902; співавт. Б. Солтис, арх. З. Лянгрод, Л. Цибульський),
    – ліплення на фасаді кам’яниці на вул. С. Руданського № 5 (1902; арх. Я. Шульц),
    – статуя Мадонни у ніші житлового будинку на вул. Зелена, № 33 (1905),
    – рельєфи з музичною емблематикою і метал. фігури лебедів на аттиках будинку Музичного товариства Галичини на вул. Хоронщизна (нині П. Чайковського, № 7, 1907; арх. В. Садловський).

    Виконав скульптурне оздоблення палаців: М. Баворовського в с. Сороцьке, нині Теребовлян. р-ну Терноп. обл. (1884, 1909; арх. А. Мінасевич); К. Бадені у м. Буськ, нині Львів. обл. (1898; арх. А.-В. Вайсс); З. Ромашкана в с. Остап’є, нині Підволочис. р-ну Терноп. обл.; А. Скшинського у с. Журавно, нині Жидачів. р-ну Львів. обл. (1909; арх. В. Садловський); А. Бруницького у с. Великий Любінь (1886, 1909; арх. Я. Шульц); Баль у с. Тулиголове (1899; арх. В. Галицький; обидва – нині Городоц. р-ну Львів. обл.). Оформив скульптурами будівлю Товариства взаємних забезпечень у Станіславі (нині Івано-Франківськ, 1905). Автор пам’ятників Адаму Міцкевичу у містах Гусятин і Теребовля (Терноп. обл., обидва – 1910, співавт. Я. Бохенек; монументи знищено під час 1-ї світ. війни).

  • Роботи
  • Петро-Віталіс Гарасимович. Барельєфи на фасаді військового казино - нині Палац шахів (вул. Фредро, 1), 1885Петро-Віталіс Гарасимович. Скульптурне оздоблення (просп. Свободи, 29), 1902Петро-Віталіс Гарасимович. Маскарон (просп. Свободи, 29), 1902Петро-Віталіс Гарасимович. Маскарон (вул. Руданського, 1), 1902

Джерела:
1. Ю. Бірюльов, 2006 Енциклопедія сучасної України
2. І. Мельник. Досконалий, сумлінний і добросовісний. Фотографії старого Львова, 2017.

Інші профілі

Антон Ткаченко

Антон Ткаченко

Антон Ткаченко досліджує тему особистої пам’яті та пам’яті міста, велику увагу у своїх проєктах приділяє архітектурі й організації простору. Митець працює зі знайденими об’єктами та вторинно використаними матеріалами, як-от скло, тканина, фотографії, афіші, тексти, плани виставкових приміщень, документації виставок, пам’ятні речі

Віталій Матухно

Віталій Матухно

Куратор та митець із Лисичанська. Працює з аналоговою і цифровою фотографією, цифровим колажем, експериментальною музикою. Основні теми робіт: дослідження постіндустріального пейзажу Луганщини й Донеччини та процесу деіндустріалізації загалом. Працює зі зникаючою пам’яттю та робить спроби її зберегти, рефлексує про свій досвід життя у «вмираючому» місті

Марія Богомолова

Марія Богомолова

Важливою складовою мистецької практики Марії Богомолової є дослідження матеріалів, що стають невіддільною частиною її графічних робіт. Більшість із них — це рослини, тканина й те, що винайдено у поєднанні людської праці та природних ресурсів. Матеріал стає активним учасником роботи та формує новий контекст розуміння твору

вверх