Богдан Сойка

Богдан Сойка

  • 1938 (с. Івано- Франкове)
  • Львівське училище прикладного та декоративного мистецтва ім. І.Труша (1955-1958)
    Львівский інститут прикладного та декоративного мистецтва (1958-1964)
    • Живописець, монументаліст Богдан Сойка представник плеяди вихованців неофіційної «Академії» Романа Сельського та Карла Звіринського

    Викладачі з фаху: Роман Сельський, Вітольд Манастирський, Карло Звіринський, Данило Довбошинський.

    1964 – працював у монументальному цеху комбінату Художнього фонду СРСР
    1992 – член Спілки художників
    1998 – викладає рисунок та живопис в Художньо-професійному училищі № 14, в рідному Янові – смт. Івано-Франкове
    2011 – голова парафіяльної ради церкви Вознесіння Господнього смт. Івано-Франкове Богдан Сойка з нагоди 400-річчя свого рідного міста видав для своїх земляків ілюстрований буклет, де зібраний матеріал з історії міста та церкви Вознесіння Господнього

  • Роботи

    • Богдан Сойка. Девушка с электролампового, 1966. Холст, олія, 63х48

Джерело Центр міської історії Центрально-Східної Європи
Джерело ілюстрації: art-nostalgie.com.ua

Інші профілі

Антон Ткаченко

Антон Ткаченко

Антон Ткаченко досліджує тему особистої пам’яті та пам’яті міста, велику увагу у своїх проєктах приділяє архітектурі й організації простору. Митець працює зі знайденими об’єктами та вторинно використаними матеріалами, як-от скло, тканина, фотографії, афіші, тексти, плани виставкових приміщень, документації виставок, пам’ятні речі

Віталій Матухно

Віталій Матухно

Куратор та митець із Лисичанська. Працює з аналоговою і цифровою фотографією, цифровим колажем, експериментальною музикою. Основні теми робіт: дослідження постіндустріального пейзажу Луганщини й Донеччини та процесу деіндустріалізації загалом. Працює зі зникаючою пам’яттю та робить спроби її зберегти, рефлексує про свій досвід життя у «вмираючому» місті

Марія Богомолова

Марія Богомолова

Важливою складовою мистецької практики Марії Богомолової є дослідження матеріалів, що стають невіддільною частиною її графічних робіт. Більшість із них — це рослини, тканина й те, що винайдено у поєднанні людської праці та природних ресурсів. Матеріал стає активним учасником роботи та формує новий контекст розуміння твору

вверх