Артур Нахт-Самборський

У творчості помітно формування авторської художньої мови в середовищі «паризької школи» та німецького експресіонізму. Характерними у колороті є перевага зелених відтінків та акценти червоного кольору

1917-1919 – навчання у Краківській академії мистецтв у Войцеха Вейсса
У роки перерви в навчанні Артур Нахт-Самборський жив у Берліні, де в цей період також перебували кілька молодих львівських художників (Альфред Абердам та Зигмунт Менкес), які навчались у студії Олександра Архипенка, з якими встановилися дружні та творчі стосунки.
1923 – Артур Нахт-Самборський, Альфред Абердам та Зигмунт Менкес організували «Виставку трьох» у Львові (експонувала 26 серпня – 16 вересня в майстерні на вул. Романовича, 11; тепер – вул. Саксаганського)

1923-1925 – навчання у Краківській академії мистецтв у Фелікса Коварського
1935 – подорож в Іспанію разом з Зигмунтом Менкесом, художники підтримували тісний зв’язок протягом всього життя

Після початку війни Артур Нахт-Самборський переїхав до Львова, вступив у Союз художників Радянської України.
1940 – участь у Виставці образотворчого мистецтва Західних областей України та народної творчості гуцуців у Москві

1941 – після початку німецької окупації деякий час жив у скульптора Мар’яна Внука, члена «Жеготи». Завдяки активістам «Жеготи» художнику виготовили документи з прізвищем Самборський.
1941 -1942 – перебував у львівському гетто

Після війни викладав живопис у Вищій державній школі образотворчих мистецтв у Сопоті, потім в Гданську, від 1955 – Академія мистецтв у Варшаві. Художника неодноразово усували від викладацької роботи (ймовірно через негласний антисеметизм), що призвело свідомого усамітнення і відмови від участі в публічному соціальному житті – «внутрішньої еміграції».