Альфред Абердам

Альфред Абердам

  • 15 травня 1894, Кристинопіль (нині Червоноград Львівської області) – 3 грудня 1963, Париж
  • Мюнхенська Академія мистецтв (1914)
    Краківська академія мистецтв (1922)
  • Стилістика Альфреда Абердама формувалася під впливом сучасних йому художніх тенденцій – творчості Пікассо, європейського експресіонізму, зокрема експресіонізму École de Paris, до якої власне і належала група східно-європейських художників єврейського походження

    1905 – переїзд до Львова
    1913–1914 – навчання у Мюнхенській академії мистецтв, згодом — у приватних студіях Парижа
    1914 – мобілізований в австрійську армію і відправлений на східний фронт. Поранений в самому початку війни, Аберден потрапив у російський полон і був відправлений на поселення до Іркутська, в Сибір.
    1917 – опинився в Москві, де вивчав колекцію французького мистецтва, зібрану Сергієм Щукіним
    1921–1922 – навчання в Академії мистецтв у Кракові
    1922 – вперше експонував свої роботи на виставці Товариства любителів єврейського мистецтва у Львові та на 4-й виставці єврейського мистецтва у Варшаві

    Альфред Абердам писав портрети, натюрморти в дусі синтетичного мистецтва Пікассо, композиції з міфологічними і біблійними персонажами, іноді використовуючи затемнені кольору і прийом інстинктивної деформації форми. На його формування як художника, за словами самого художника, мали вплив дві речі: єврейське походження і зв’язок з французьким мистецтвом

    1922–1923 – відвідував майстерню Олександра Архипенка в Берліні
    1923 – переїзд до Парижу. Регулярно виставляв свої твори на Салоні Незалежних, Осінньому салоні, Салоні Тюїльрі
    1924 – разом з співвітчизниками-галичанами Зигмунтом Менкесом, Йоахімом Вайнгартом та Леоном Вайсберґом створює «Групу чотирьох»
    1930-ті – персональні виставки у Львові (1931, 1932) та Варшаві.
    1944 – брав участь в організації Товариства єврейських художників Парижа
    1950-1960-ті – персональні виставки у Парижі, Лондоні, Тель-Авіві. Перша ретроспективна виставка творів А. Абердама відбулася в Женеві (1970)

    Перебуваючи під час Другої світової війни в Парижі, змушений переховуватись протягом п’яти років, страждаючи від недоїдання і відсутності грошей, Абердам болісно переживав долю своїх співвітчизників, що знаходило відображення в його творах на тему Голокосту, зокрема в «Депортації» – із зображеннями заарештованих чоловіків, жінок і дітей, які очікують перевезення в табір
  • Роботи
  • Альфред Абердам. Інтер'єр студії, 1925Альфред Абердам. Дитина, 1930; п, о; MNWАльфред Абердам. Концерт, 1930-ті; MNWАльфред Абердам. Хлопчик за столом, 1930-ті; п, о; MNWАльфред Абердам. Вулиця ввечері, 1930-ті; MNWАльфред Абердам. Автопортрет, 1935Альфред Абердам. Материнство, 1936Альфред Абердам. Урок гри на піаніноАльфред Абердам. Інтер'єр з двома дамамиАльфред Абердам. Пейзаж, 1937Альфред Абердам. Натюрморт, 1939Альфред Абердам. Приготування до весілля, 1949Альфред Абердам. Композиція, 1954; п, оАльфред Абердам. Балет, 1959; п, оАльфред Абердам. Танцівниці, 1962

Сторінка на Вікіпедії

Інші профілі

Ілля Тодуркін

Ілля Тодуркін

Ілля Тодуркін звертається до графіки та скульптури, як до практики створення артефактів, що відображають відчуття або міркування, мають властивості пам’яті та стають носіями особистого досвіду

Марʼян Внук

Марʼян Внук

Досконале володіння реалістичною пластикою та досвід роботи з монументальною скульптурою дозволили Марʼяну Внуку посісти місце в дисципліні, нав’язаній соцреалізмом, одним із провідних творців якого він став

Денис-Лев Іванцев

Денис-Лев Іванцев

Для другої половини 30-х років картинам Дениса-Льва Іванцева притаманний абстрактно-філософський зміст. Наприкінці 30-х років — початку 40-х з’явився пейзажний живопис митця. До монументальної спадщини Дениса Іванцева належать розписи в українських церквах у Галичині

вверх