Альфред Абердам
- 15 травня 1894, Кристинопіль (нині Червоноград Львівської області) – 3 грудня 1963, Париж
- Мюнхенська Академія мистецтв (1914)
Краківська академія мистецтв (1922) - Роботи
Стилістика Альфреда Абердама формувалася під впливом сучасних йому художніх тенденцій – творчості Пікассо, європейського експресіонізму, зокрема експресіонізму École de Paris, до якої власне і належала група східно-європейських художників єврейського походження
1905 – переїзд до Львова
1913–1914 – навчання у Мюнхенській академії мистецтв, згодом — у приватних студіях Парижа
1914 – мобілізований в австрійську армію і відправлений на східний фронт. Поранений в самому початку війни, Аберден потрапив у російський полон і був відправлений на поселення до Іркутська, в Сибір.
1917 – опинився в Москві, де вивчав колекцію французького мистецтва, зібрану Сергієм Щукіним
1921–1922 – навчання в Академії мистецтв у Кракові
1922 – вперше експонував свої роботи на виставці Товариства любителів єврейського мистецтва у Львові та на 4-й виставці єврейського мистецтва у Варшаві
Альфред Абердам писав портрети, натюрморти в дусі синтетичного мистецтва Пікассо, композиції з міфологічними і біблійними персонажами, іноді використовуючи затемнені кольору і прийом інстинктивної деформації форми. На його формування як художника, за словами самого художника, мали вплив дві речі: єврейське походження і зв’язок з французьким мистецтвом
1922–1923 – відвідував майстерню Олександра Архипенка в Берліні
1923 – переїзд до Парижу. Регулярно виставляв свої твори на Салоні Незалежних, Осінньому салоні, Салоні Тюїльрі
1924 – разом з співвітчизниками-галичанами Зигмунтом Менкесом, Йоахімом Вайнгартом та Леоном Вайсберґом створює «Групу чотирьох»
1930-ті – персональні виставки у Львові (1931, 1932) та Варшаві.
1944 – брав участь в організації Товариства єврейських художників Парижа
1950-1960-ті – персональні виставки у Парижі, Лондоні, Тель-Авіві. Перша ретроспективна виставка творів А. Абердама відбулася в Женеві (1970)
Перебуваючи під час Другої світової війни в Парижі, змушений переховуватись протягом п’яти років, страждаючи від недоїдання і відсутності грошей, Абердам болісно переживав долю своїх співвітчизників, що знаходило відображення в його творах на тему Голокосту, зокрема в «Депортації» – із зображеннями заарештованих чоловіків, жінок і дітей, які очікують перевезення в табір
