Петро Грегорійчук

Петро Грегорійчук share

  • 11 жовтня 1914, с. Видинів (нині Снятинський район Івано-Франківської обл.) — 24 травня 1990, Львів
  • Варшавська академія красних мистецтв (1939)
  • Живописець та майстер станкової графіки, автор монументального розпису і декоративних панно. Творив у різних жанрах — психологічного портрету, пейзажу, натюрморту, багато праці вкладав у жанрово-тематичні картини, охоче працював над історичною тематикою, експериментував з формою і кольором в абстрактній композиції

    1928-1932 – навчання у Цісарсько-королівській фаховій школі деревного промислу в Коломиї (тепер Коломийський політехнічний коледж). Різьбу і рисунок викладав скульптор А.Трач.
    1932–1937 – навчання у Державній школі прикладного і декоративного мистецтва у Кракові на факультеті монументального живопису у Яна Буковскєґо, а під кінець навчання — у краківського живописця Генрика Узємбло та Кароля Гомоляса.
    1937-1939 – навчання у Варшавській академії красних мистецтв на факультеті живопису. Викладачем з фаху був відомий портретист Тадеуш Прушковскі. Тоді ж студентами академії були такі видатні львівські митці як Олекса Шатківський, Омелян Ліщинський, Вітольд Манастирський.

    У 1939 році науку в академії перервала Друга світова війна. Петро Грегорійчук повертається в Україну, де за свої політичні погляди художник мусів переховуватися, щоб уникнути арешту і смерті. 22 травня 1941 його родина була виселена з конфіскацією майна і вивезена на спецпоселення у Красноярський край, де у 1942 році помер батько Никифір. Решта сім’ї повернулася до Видинова у вересні 1945 року. Реабілітовані у 1992 році.

    1941-1944 – член Спілки українських образотворчих митців у Львові
    1946 – член Львівської організації Спілки художників УРСР
    1955-1963 – відповідальний секретар спілки. Організував студію рисунку натури при спілці. До 1976 року був головою бюро живописної секції та секції монументального живопису.

    У 1958 році одружився з Софією Сольман родом зі Стрия, у сім’ї народилися дві доньки — Марічка та Зоряна.

    У 1985 художник подарував 97 картин Львівській картинній галереї (тепер Львівська національна галерея мистецтв), а також деякі роботи Музею українського мистецтва (тепер Національний музей ім. А.Шептицького) після персональної виставки, яка відбулася у приміщенні музею (понад 100 робіт).

    У творчій манері Грегорійчука національна естетика 60-х років гармонійно поєднується із суто львівським аванґардом 20-30-х років, – Марія Титаренко
Сторінка на Вікіпедії
Стаття Марії Титаренко vARTО

Інші профілі

Густав Гвоздецький (Gustaw Gwozdecki)

Густав Гвоздецький (Gustaw Gwozdecki)

Живописець (портрети, ню, пейзажі, натюрморти) та скульптор (мармур, гіпс). Один з провідних модерністів та експресіоністів. Після 1910 схилявся до фовізму

Ян Казімеж Ольпінський

Ян Казімеж Ольпінський

Казімеж Ольпінський писав історичні, жанрові, символічні сцені, пейзажі та портрети. Широко користувався технікою олійного живопису, також залишив значну кількість акварелей та рисунків

Яніна Новотнова (Janina Nowotnowa)

Яніна Новотнова (Janina Nowotnowa)

Художниця працювала в техніці олійного живопису, акварелі, деревориту, лінориту, сухої голки, мецо-тинто та акватінта. Основна тема робіт Яніни Новотнової – атмосферні міські пейзажі та квіти

вверх