Зигмунт Ацеданський (Zygmunt Acedanski)

23 березня 1909, Перемишль – 16 листопада 1991, Глівіце (Польща)
Львівська художньо–промислова школа (1932)

Викладачі з фаху: Казимир Сіхульський (малярство), Людвік Тирович (курси графічних технік).

Зигмунт Ацеданський малював аквареллю, гуашшю та тушшю архітектурні споруди, пам’ятки історії, деталі старих будинків з натури Галичини

1927-1932 – навчання у відділі декоративно-прикладного мистецтва Львівської художньо–промислової школи
1935 – член об’єднання «Спілка львівських графіків»
1935 – видав разом з дружиною графіком Іриною Новаковською-Акседанською теку естампів «Жовква»
1936 – член «Товариства графіків Кракова»
1937 – член Львівського Професійного Союза Артистів Пластиків (LZZAP)
1945 – виїхав з дружиною Іриною Новаківською-Ацеданською до Польщі у Тарнов, з 1946 в Глівіце
1945 – член Спілки художників Польщі

Зигмунт Ацеданський спеціалізувався на ксилографії, техніці лінориту, літографії та монотипії, а також працював з прикладною графікою: художнє оформлення книг, плакат, театральний костюм

Роботи

Інші профілі

Антон Ткаченко

Антон Ткаченко досліджує тему особистої пам’яті та пам’яті міста, велику увагу у своїх проєктах приділяє архітектурі й організації простору. Митець працює зі знайденими об’єктами та вторинно використаними матеріалами, як-от скло, тканина, фотографії, афіші, тексти, плани виставкових приміщень, документації виставок, пам’ятні речі

Віталій Матухно

Куратор та митець із Лисичанська. Працює з аналоговою і цифровою фотографією, цифровим колажем, експериментальною музикою. Основні теми робіт: дослідження постіндустріального пейзажу Луганщини й Донеччини та процесу деіндустріалізації загалом. Працює зі зникаючою пам’яттю та робить спроби її зберегти, рефлексує про свій досвід життя у «вмираючому» місті

Марія Богомолова

Важливою складовою мистецької практики Марії Богомолової є дослідження матеріалів, що стають невіддільною частиною її графічних робіт. Більшість із них — це рослини, тканина й те, що винайдено у поєднанні людської праці та природних ресурсів. Матеріал стає активним учасником роботи та формує новий контекст розуміння твору