Зигмунт Ацеданський (Zygmunt Acedanski)

23 березня 1909, Перемишль – 16 листопада 1991, Глівіце (Польща)
Львівська художньо–промислова школа (1932)

Викладачі з фаху: Казимир Сіхульський (малярство), Людвік Тирович (курси графічних технік).

Зигмунт Ацеданський малював аквареллю, гуашшю та тушшю архітектурні споруди, пам’ятки історії, деталі старих будинків з натури Галичини

1927-1932 – навчання у відділі декоративно-прикладного мистецтва Львівської художньо–промислової школи
1935 – член об’єднання «Спілка львівських графіків»
1935 – видав разом з дружиною графіком Іриною Новаковською-Акседанською теку естампів «Жовква»
1936 – член «Товариства графіків Кракова»
1937 – член Львівського Професійного Союза Артистів Пластиків (LZZAP)
1945 – виїхав з дружиною Іриною Новаківською-Ацеданською до Польщі у Тарнов, з 1946 в Глівіце
1945 – член Спілки художників Польщі

Зигмунт Ацеданський спеціалізувався на ксилографії, техніці лінориту, літографії та монотипії, а також працював з прикладною графікою: художнє оформлення книг, плакат, театральний костюм

Роботи

Інші профілі

Ілля Тодуркін

Ілля Тодуркін звертається до графіки та скульптури, як до практики створення артефактів, що відображають відчуття або міркування, мають властивості пам’яті та стають носіями особистого досвіду

Марʼян Внук

Досконале володіння реалістичною пластикою та досвід роботи з монументальною скульптурою дозволили Марʼяну Внуку посісти місце в дисципліні, нав’язаній соцреалізмом, одним із провідних творців якого він став

Денис-Лев Іванцев

Для другої половини 30-х років картинам Дениса-Льва Іванцева притаманний абстрактно-філософський зміст. Наприкінці 30-х років — початку 40-х з’явився пейзажний живопис митця. До монументальної спадщини Дениса Іванцева належать розписи в українських церквах у Галичині