Ірина Новаківська-Ацеданська (Irena Nowakowska-Acedańska)

15 грудня 1909, Львів – 14 лютого 1983, Глівіце (Польща)
Львівська художньо–промислова школа (1932)

Викладачі з фаху: Казимир Сіхульський (малярство), Людвік Тирович (курси графічних технік).

Найхарактерніше індивідуальність художниці проявилася в естампах (дереворит та лінорит), що підкреслюють філігранність і витонченість техніки

1927-1932 – навчання у відділі декоративно-прикладного мистецтва Львівської художньо–промислової школи
1933-1934 – робота над циклом «Стародавній Львів»
1934 – графічний цикл «Гродек Ягелонський» (м. Городок, Львівська обл)
1935 – членкиня об’єднання «Спілка львівських графіків»
1935 – видала разом з чоловіком художником Зигмунтом Акседанським теку естампів «Жовква» (Львівська обл)
1936 – членкиня «Товариства графіків Кракова»
1937 – членкиня Львівського Професійного Союзу Артистів Пластиків (LZZAP)
1937 – графічний цикл «Кременець» (Тернопільська обл)
1945 – виїхала з чоловіком Зигмундом Ацеданським до Польщі у Тарнов, з 1946 в Глівіце

Ірина Новаківська-Ацеданська спеціалізувалась на станковому живописі (архітектурні краєвиди, натюрморти), малювала аквареллю, гуашшю та тушшю архітектурні споруди, пам’ятки історії, деталі старих будинків з натури Галичини.

Роботи

Інші профілі

Ілля Тодуркін

Ілля Тодуркін звертається до графіки та скульптури, як до практики створення артефактів, що відображають відчуття або міркування, мають властивості пам’яті та стають носіями особистого досвіду

Марʼян Внук

Досконале володіння реалістичною пластикою та досвід роботи з монументальною скульптурою дозволили Марʼяну Внуку посісти місце в дисципліні, нав’язаній соцреалізмом, одним із провідних творців якого він став

Денис-Лев Іванцев

Для другої половини 30-х років картинам Дениса-Льва Іванцева притаманний абстрактно-філософський зміст. Наприкінці 30-х років — початку 40-х з’явився пейзажний живопис митця. До монументальної спадщини Дениса Іванцева належать розписи в українських церквах у Галичині