Відеоісторії про Євгена Лисика стали доступні на YouTube

«ЛИСИК» – виставка, яка широко презентує творчість Євгена Лисика як художника театру. Команда ЦІММу зібрала в одній локації численний доробок митця: інсталяції, макети до вистав, фотографії, ескізи костюмів і сценографій. Особливістю проєкту є двадцятиметрові сценічні завіси, які вперше можна побачити зблизька. Проєкт поділено на кілька експозиційних частин, одна з яких присвячена спогадам про художника.

«У залі «Спогади. Правда» транслюється відеоінтерв’ю художників, які співпрацювали з Євгеном Лисиком. Серед учасників: Анна Лисик, Оксана Зінченко (Лисик), Тадей Риндзак, Любомир Медвідь, Костянтин Маркович. У їхніх спогадах можна наблизитись до Правди», – розповідає автор і співкуратор проєкту Микола Молчан.

Відтепер ці відеоспогади кожен охочий може переглянути онлайн на Youtube-каналі Центру інтелектуального мистецтва Меркурій. Ролик триває годину. Автор ідеї та інтерв’юер – Микола Молчан.

Учасники: Любомир Медвідь – народний художник України, академік НАМУ, приятель Євгена Лисика; Тадей Риндзак – головний художник Львівської національної опери, колега Євгена Лисика; Костянтин Маркович – маляр, доцент, учень Євгена Лисика; Оксана Зінченко – художник костюмів, дружина Євгена Лисика; Анна Лисик – художник-кераміст, донька Євгена Лисика.

Біографія митця
Євген Лисик (1930, село Шнирів, Бродівський район, Львівська область – 1991, Львів) – український художник-реформатор оперної сценографії. Працював із монументальним і станковим малярством, графікою. Творчість Євгена Лисика – це унікальне явище світової культурної спадщини другої половини XX століття.
Професійну освіту здобув у Львівському державному інституті декоративно-прикладного мистецтва. У 1958 році тимчасово відрахований через звинувачення у формалізмі.
Упродовж 1961-1991 років працював у Львівському державному академічному театрі опери та балету імені Івана Франка (зараз – Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької), від 1967 року – головний художник театру.
Для Львівської опери створив сценографію до понад 40 вистав, зокрема, до опер «Золотий обруч» Б. Лятошинського, «Отелло» Дж. Верді, «Джоконда» А. Понк’єллі, «Тангойзер» Р. Ваґнера, «Есмеральда» Ц. Пуньї та інших.
Загалом Євген Лисик створив сценографії до понад 80 вистав в Україні, Польщі, Туреччині, Македонії та інших. Станкові роботи митця знаходяться у фондах національних музеїв і галерей України: Києва, Львова та інших, а сценічні полотна – у Львівській національній опері й театрах Анкари, Варшави, Скоп’є та інших. За сценографію до опери «Золотий обруч» Б. Лятошинського Євгена Лисика нагородили найвищою державною нагородою України – Національною премією імені Т. Шевченка.