Василь Одрехівський

Василь Одрехівський

  • 18 лютого 1921, с. Вілька Сяноцького повіту, тепер Польща — 17 грудня 1996, Львів
  • Львівське художнє училище (1952)
  • Інститут прикладного і декоративного мистецтва (1957)
  • Викладачі за фахом: Іван Севера та Микола Рябінін.

    Майстер тематично-скульптурної різьби по дереву. Василь Одрехівський також створив галерею скульптурних портретів. Співатор пам’ятника Івану Франку у Львові

    1945 – переселився до Львова
    1952 – закінчив Львівське художнє училище
    1957 – закінчив Інститут прикладного і декоративного мистецтва
    1964 – заслужений діяч мистецтва України

    Від 1949 року брав участь у республіканських виставках, від 1957 — у всесоюзних і міжнародних. Проживав у Львові в будинку № 20 на вулиці Немировича-Данченка (тепер Тютюнників)

    З лемківської тематики створив скульптурні портрети поета Б.-І. Антонича, лікаря-професора А. Гнатишака, різьбяра І. Кищака, співачок сестер Байко, диригента І. Кушніра та ін. Переважна більшість творів зберігається в Музеї українського мистецтва в Києві, Музеї етнографії та художнього промислу НАН (Львів) та інших музеях.

    Автор (разом з сином Володимиром) пам’ятника Т. Шевченкові у м. Перемишляни на Львівщині (1991).

Інші профілі

Ігор Стеф’юк

Ігор Стеф’юк

Художник і педагог. Ігор Стеф’юк працював у жанрі поліхромної пластики в дереві, спираючись на традиції українського народного мистецтва, зокрема сакральну поліхромію та іконопис

Мендель (Рейф) Шмірер (Mendel Schmierer)

Мендель (Рейф) Шмірер (Mendel Schmierer)

У 1930-х роках малював сатиричні зображення на суспільну тематику, котрі друкувались єврейському виданні «Moment», у львівських «Szpilkach» та «Chochole», а також у виданні «Mucha». Крім того, ілюстрував єврейські книги

Ярина Шумська

Ярина Шумська

Ярина Шумська працює у сфері перформансy, живопису, інсталяції, об’єкту. Досліджує поняття «присутності» людини, що провокує зміни первинного значення місць і ситуацій. Основні теми пов’язані з місцем, контекстом і пам’яттю: об’єкти та їх невидимі історії

вверх