Василь Дядинюк

Василь Дядинюк share

  • 1 січня 1900, с. Лучинець (Вінницька обл.) — 21 січня 1944, Відень
  • Мистецька школи Олекси Новаківського (1925-1927)

    Український художник, майстер сакрального мистецтва, графік, педагог. Працював у дусі українсько-візантійського стилю. Виставлявся у Львові, Парижі, Варшаві.

    1924 – навчання у мистецькій школі Олекси Новаківського, де був вільним слухачем. Там само познайомився з митрополитом Андреєм Шептицьким. Улітку разом із однокурсниками виїжджав на пленер у гуцульське село Космач. Оселившись у Львові, заробляв на життя різьбленням, малюванням портретів, натюрмортів і копій із творів інших художників.

    1926 – участь у великій виставці учнів школи Новаківського в Академічному Домі у Львові, де показав 36 своїх робіт: картини, етюди, малюнки. Восени того ж року провів свою першу персональну виставку в Коломиї.

    1926 – Андрей Шептицький доручив Василю Дядинюку створити копії портретів уніатських єпископів і митрополитів, що зберігалися у Віленському монастирі (зараз територія Литви). Коли художник прибув до Вільна, то знайшов там аж 18 портретів уніатських ієрархів, про що написав до владики з запитом про перелік творів, необхідних до копіювання. Відомо, що у лютому 1927 року Василь Дядинюк просив у митрополита Андрея грошей на пересилку до Львова 12 готових портретів-копій, які створив за дуже короткий час – неповних два місяці.

    1927 – після закінчення Школи Новаківського Василь отримав митрополичу стипендію і виїхав до Західної Європи, зокрема, відвідав Рим і Флоренцію. В італійських музеях копіював шедеври Ренесансу — твори Фра Анджеліко, Леонардо да Вінчі, Боттічеллі, Рубенса і Рембрандта.

    1928 – повернувшись на початку року з Італії, Василь Дядинюк почав відвідувати майстерню художника Петра Холодного (старшого), щоби освоїти основи монументального живопису і техніку малювання темперою. Зокрема, Василь Дядинюк освоїв у майстерні Петра Холодного стиль і техніку поліхромності та іконографії.

    Влітку 1928 допомагав Петру Холодному-старшому виконати темперні розписи в каплиці Львівської духовної семінарії. Освоївши стилізацію візантійської іконографії, згодом митець створив монументальні розписи багатьох церков. Також займався книжковою графікою, як маляр спеціалізувався на портретах.

    1928 – Андрей Шептицький фінансував творче стажування у Франції двох найкращих учнів школи Олекси Новаківського – М.Мороза та Святослава Гординського. За короткий час до них приєднався і Василь Дядинюк. Дорогою до Парижа митець відвідав Німеччину й Австрію, де виконав кілька копій картин у залах Дрезденської галереї та Музею красних мистецтв Відня. Вивчаючи живопис в Академії Жуліана, потім монументальне мистецтво в Школі мистецтв і художніх ремесел і музику – в Паризькій консерваторії, Дядинюк багато копіював у Луврі, вважаючи цей процес хорошою школою для шліфування техніки. Біографи митця згадують копії з картин Боттічеллі, Тиціана, Рубенса і Веласкеса, виконані у Франції. Він виставляв свої картини у паризьких художніх галереях і на виставці «Товариства французьких художників» в салоні “Ґран-Пале”. В Парижі молодий художник формулює доволі раціональні думки щодо створення мистецького навчального закладу у Львові.

    У Парижі Дядинюк намагався освоїти деякі тогочасні мистецькі стилі та течії, використовуючи деякі їхні елементи у своїй творчості (наприклад, риси конструктивізму, техніку колажу)

    1929 – повернувшись із Франції, одружився з Ольгою Козакевич
    14 вересня 1929 – приступив до викладацької праці в мистецькій школі оо. Студитів,

    1931–1932 — написав один із найвідоміших своїх творів — серію історичних портретів князів і гетьманів України «Володарі України княжих часів» («Володарі України княжої доби»). Портрети виконані в улюблених художником візантійському (князі) та бароковому (гетьмани) стилях з елементами модерну. Пізніше був виданий альбом з такою ж назвою. Велику допомогу в роботі надав Василю його друг геральдист Микола Битинський.

    1931 – Дядинюк разом із різьбярем Андрієм Коверком створив для церкви Успіння Пресвятої Богородиці у Львові серію великих ікон «Гробу Господнього» (1,7 х 2 м), який до нині щороку виставляють перед святкуванням Воскресіння. Василь Дядинюк завершив роботу, розпочату Петром Холодним: априкінці 1920-х років Холодний намалював дві великі ікони «Христос на Оливній Горі» та «Воскресіння Господнє», а Дядинюк завершив цю велику монументальну роботу, і 26 квітня 1932 року величне панно, складене з 7 ікон та монтоване на дерев`ний різьблений каркас, було вперше представлене у каплиці Трьох Святителів.

    1939 – до Львова увійшли радянські війська, Дядинюк з дружиною і сином Андрієм переїхав до Коломиї. У цей час він часто і тяжко хворів, лікувався у місцевому шпіталі, майже не займався творчістю, відхилив пропозицію міської влади відкрити свою художню школу і навіть не давав приватних уроків.

    Наприкінці 1943 року художник з родиною виїхав із Коломиї до Відня.

  • Роботи
  • Василь Дядинюк. Натюрморт, 1925; олія, полотноВасиль Дядинюк. Голгофа, 1926; папір, туш, акварельВасиль Дядинюк. Муза мистецтва (Портрет дружини художника), 1930Василь Дядинюк. Ігор князь Київський, 1933; дошка, темпера, UIAВасиль Дядинюк. Ольга княгиня Київська, 1933; дошка, темпера, UIAВасиль Дядинюк. Святослав князь Київський, 1933; дошка, темпера, UIAВасиль Дядинюк. Князь Володимир Великий, 1933; дошка, темпера, UIAВасиль Дядинюк. Князь Ярослав Мудрий, 1933; дошка, темпера, UIAВасиль Дядинюк. Король Данило Романович, 1933; дошка, темпера, UIAВасиль Дядинюк. Роман Галицький, 1933; дошка, темпераВасиль Дядинюк. Олег князь Київський, 1933; дошка, темпера, UIAВасиль Дядинюк. Гетьман Павло Полуботок; дошка, темпера, UIAВасиль Дядинюк. Гетьман Іван Мазепа; дошка, темпера, UIAВасиль Дядинюк. Гетьман Данило Апостол, 1933; дошка, темпера, UIAВасиль Дядинюк. Гетьман Петро Дорошенко, 1933; дошка, темпера, UIAВасиль Дядинюк. Гетьман Іван Самойлович; дошка, темпера, UIAВасиль Дядинюк. Гетьман Іван Виговський; дошка, темпера, UIAВасиль Дядинюк. Гетьман Дмитро (Байда) Вишневецький гетман; дошка, темпера, UIAВасиль Дядинюк. Зішестя Христа в ад, 1933Василь Дядинюк. Мироносиці 1933; дошка, темпераВасиль Дядинюк. Покладення до гробу, 1933Василь Дядинюк. БлаговіщенняВасиль Дядинюк. Євангелісти (фрагмент іконостасу)Василь Дядинюк. Три царі, 1940Василь Дядинюк. Легінь із Криворівні, 1943

Інші профілі

Любомир Тимків

Любомир Тимків

Засновник альтерґелері «Тимутопіяпрес» і самвидав-видавництва «Нау.Дос.Від.» Любомир Тимків у своїх мистецьких практиках звертається до поезії, штампінгу та спільного мистецтва

Олена Смага

Олена Смага

Живопис Олени Смаги виходить за межі традиційних уявлень про ікону й проникає у простір сучасної культури своєю живописною мовою, поєднанням кольорів, експресивністю лінії, фактурою

Роман Барабах

Роман Барабах

У своїй мистецькій практиці Роман Барабах експериментує з поєднанням сакрального мистецтва з фотографією та різними техніками станкової графіки. Живе та працює у Львові. Займається фотографією й ілюстрацією книг та журналів

вверх