Василь Дядинюк

Василь Дядинюк share

  • 1 січня 1900, с. Лучинець (Вінницька обл.) — 21 січня 1944, Відень
  • Мистецька школи Олекси Новаківського (1925-1927)

    Український художник, майстер сакрального мистецтва, графік, педагог. Працював у дусі українсько-візантійського стилю. Виставлявся у Львові, Парижі, Варшаві.

    1924 – навчання у мистецькій школі Олекси Новаківського, де був вільним слухачем. Там само познайомився з митрополитом Андреєм Шептицьким. Улітку разом із однокурсниками виїжджав на пленер у гуцульське село Космач. Оселившись у Львові, заробляв на життя різьбленням, малюванням портретів, натюрмортів і копій із творів інших художників.

    1926 – участь у великій виставці учнів школи Новаківського в Академічному Домі у Львові, де показав 36 своїх робіт: картини, етюди, малюнки. Восени того ж року провів свою першу персональну виставку в Коломиї.

    1926 – Андрей Шептицький доручив Василю Дядинюку створити копії портретів уніатських єпископів і митрополитів, що зберігалися у Віленському монастирі (зараз територія Литви). Коли художник прибув до Вільна, то знайшов там аж 18 портретів уніатських ієрархів, про що написав до владики з запитом про перелік творів, необхідних до копіювання. Відомо, що у лютому 1927 року Василь Дядинюк просив у митрополита Андрея грошей на пересилку до Львова 12 готових портретів-копій, які створив за дуже короткий час – неповних два місяці.

    1927 – після закінчення Школи Новаківського Василь отримав митрополичу стипендію і виїхав до Західної Європи, зокрема, відвідав Рим і Флоренцію. В італійських музеях копіював шедеври Ренесансу — твори Фра Анджеліко, Леонардо да Вінчі, Боттічеллі, Рубенса і Рембрандта.

    1928 – повернувшись на початку року з Італії, Василь Дядинюк почав відвідувати майстерню художника Петра Холодного (старшого), щоби освоїти основи монументального живопису і техніку малювання темперою. Зокрема, Василь Дядинюк освоїв у майстерні Петра Холодного стиль і техніку поліхромності та іконографії.

    Влітку 1928 допомагав Петру Холодному-старшому виконати темперні розписи в каплиці Львівської духовної семінарії. Освоївши стилізацію візантійської іконографії, згодом митець створив монументальні розписи багатьох церков. Також займався книжковою графікою, як маляр спеціалізувався на портретах.

    1928 – Андрей Шептицький фінансував творче стажування у Франції двох найкращих учнів школи Олекси Новаківського – М.Мороза та Святослава Гординського. За короткий час до них приєднався і Василь Дядинюк. Дорогою до Парижа митець відвідав Німеччину й Австрію, де виконав кілька копій картин у залах Дрезденської галереї та Музею красних мистецтв Відня. Вивчаючи живопис в Академії Жуліана, потім монументальне мистецтво в Школі мистецтв і художніх ремесел і музику – в Паризькій консерваторії, Дядинюк багато копіював у Луврі, вважаючи цей процес хорошою школою для шліфування техніки. Біографи митця згадують копії з картин Боттічеллі, Тиціана, Рубенса і Веласкеса, виконані у Франції. Він виставляв свої картини у паризьких художніх галереях і на виставці «Товариства французьких художників» в салоні “Ґран-Пале”. В Парижі молодий художник формулює доволі раціональні думки щодо створення мистецького навчального закладу у Львові.

    У Парижі Дядинюк намагався освоїти деякі тогочасні мистецькі стилі та течії, використовуючи деякі їхні елементи у своїй творчості (наприклад, риси конструктивізму, техніку колажу)

    1929 – повернувшись із Франції, одружився з Ольгою Козакевич
    14 вересня 1929 – приступив до викладацької праці в мистецькій школі оо. Студитів,

    1931–1932 — написав один із найвідоміших своїх творів — серію історичних портретів князів і гетьманів України «Володарі України княжих часів» («Володарі України княжої доби»). Портрети виконані в улюблених художником візантійському (князі) та бароковому (гетьмани) стилях з елементами модерну. Пізніше був виданий альбом з такою ж назвою. Велику допомогу в роботі надав Василю його друг геральдист Микола Битинський.

    1931 – Дядинюк разом із різьбярем Андрієм Коверком створив для церкви Успіння Пресвятої Богородиці у Львові серію великих ікон «Гробу Господнього» (1,7 х 2 м), який до нині щороку виставляють перед святкуванням Воскресіння. Василь Дядинюк завершив роботу, розпочату Петром Холодним: априкінці 1920-х років Холодний намалював дві великі ікони «Христос на Оливній Горі» та «Воскресіння Господнє», а Дядинюк завершив цю велику монументальну роботу, і 26 квітня 1932 року величне панно, складене з 7 ікон та монтоване на дерев`ний різьблений каркас, було вперше представлене у каплиці Трьох Святителів.

    1939 – до Львова увійшли радянські війська, Дядинюк з дружиною і сином Андрієм переїхав до Коломиї. У цей час він часто і тяжко хворів, лікувався у місцевому шпіталі, майже не займався творчістю, відхилив пропозицію міської влади відкрити свою художню школу і навіть не давав приватних уроків.

    Наприкінці 1943 року художник з родиною виїхав із Коломиї до Відня.

  • Роботи
  • Василь Дядинюк. Натюрморт, 1925; олія, полотноВасиль Дядинюк. Голгофа, 1926; папір, туш, акварельВасиль Дядинюк. Муза мистецтва (Портрет дружини художника), 1930Василь Дядинюк. Ігор князь Київський, 1933; дошка, темпера, UIAВасиль Дядинюк. Ольга княгиня Київська, 1933; дошка, темпера, UIAВасиль Дядинюк. Святослав князь Київський, 1933; дошка, темпера, UIAВасиль Дядинюк. Князь Володимир Великий, 1933; дошка, темпера, UIAВасиль Дядинюк. Князь Ярослав Мудрий, 1933; дошка, темпера, UIAВасиль Дядинюк. Король Данило Романович, 1933; дошка, темпера, UIAВасиль Дядинюк. Роман Галицький, 1933; дошка, темпераВасиль Дядинюк. Олег князь Київський, 1933; дошка, темпера, UIAВасиль Дядинюк. Гетьман Павло Полуботок; дошка, темпера, UIAВасиль Дядинюк. Гетьман Іван Мазепа; дошка, темпера, UIAВасиль Дядинюк. Гетьман Данило Апостол, 1933; дошка, темпера, UIAВасиль Дядинюк. Гетьман Петро Дорошенко, 1933; дошка, темпера, UIAВасиль Дядинюк. Гетьман Іван Самойлович; дошка, темпера, UIAВасиль Дядинюк. Гетьман Іван Виговський; дошка, темпера, UIAВасиль Дядинюк. Гетьман Дмитро (Байда) Вишневецький гетман; дошка, темпера, UIAВасиль Дядинюк. Зішестя Христа в ад, 1933Василь Дядинюк. Мироносиці 1933; дошка, темпераВасиль Дядинюк. Покладення до гробу, 1933Василь Дядинюк. БлаговіщенняВасиль Дядинюк. Євангелісти (фрагмент іконостасу)Василь Дядинюк. Три царі, 1940Василь Дядинюк. Легінь із Криворівні, 1943

Інші профілі

Олена Смага

Олена Смага

Живопис Олени Смаги виходить за межі традиційних уявлень про ікону й проникає у простір сучасної культури своєю живописною мовою, поєднанням кольорів, експресивністю лінії, фактурою

Роман Барабах

Роман Барабах

У своїй мистецькій практиці Роман Барабах експериментує з поєднанням сакрального мистецтва з фотографією та різними техніками станкової графіки. Живе та працює у Львові. Займається фотографією й ілюстрацією книг та журналів

Катерина Кузів

Катерина Кузів

Працює у царинах сакрального мистецтва, монументального живопису, станкової графіки. Також Катерина Кузів викладачка та розробниця курсу живопису і кириличного літеро пластичного образотвореня для дітей молодшого шкільного віку

вверх