Стефанія Ґебус-Баранецька

6 (19) грудня 1905, Перемишль — 22 січня 1985, Львів
Художня школа О.Новаківського
Львівська політехніка

Українська художниця-графік, працювала в царині деревориту та ксилографії

1926–1929 — навчалася в Художній школі О.Новаківського у Львові
1933 — закінчила Львівську політехніку (художнє відділення); вчителями були Осип Курилас, Ян Розен, Людвік Тирович, Я.К.Ольпинський.
1933–1950 — викладала у Львівському художньо-промисловому училищі графіку та шрифти
1940 – членкиня Спілки художників України
1947–1949 — викладала у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва
1954–1960 — в середній школі
1972 – заслужена художниця УРСР

В своїх дереворитах Стефанія Ґебус-Баранецька поетично зображала образи українського селянства, мальовничість української природи, архітектурні пам’ятки. За СРСР художниця зображала життя трудящих людей західних областей УРСР. Є авторкою багатьох екслібрисів.

З 1937 року її роботи виставлялися за межами Речі Посполитої. З 1946 року брала участь в республіканських виставках, з 1960 — у всесоюзних.

Роботи

Сторінка на Вікіпедії

Інші профілі

Ілля Тодуркін

Ілля Тодуркін звертається до графіки та скульптури, як до практики створення артефактів, що відображають відчуття або міркування, мають властивості пам’яті та стають носіями особистого досвіду

Марʼян Внук

Досконале володіння реалістичною пластикою та досвід роботи з монументальною скульптурою дозволили Марʼяну Внуку посісти місце в дисципліні, нав’язаній соцреалізмом, одним із провідних творців якого він став

Денис-Лев Іванцев

Для другої половини 30-х років картинам Дениса-Льва Іванцева притаманний абстрактно-філософський зміст. Наприкінці 30-х років — початку 40-х з’явився пейзажний живопис митця. До монументальної спадщини Дениса Іванцева належать розписи в українських церквах у Галичині