Софія Караффа-Корбут

Софія Караффа-Корбут

  • 23 серпня 1924, Львів — 29 листопада 1996
  • Львівське художньо-промисловоме училище
    Інститут прикладного й декоративного мистецтва (1953)
  • Софія Караффа-Корбут працювала в галузі станкової та книжкової графіки (в техніці ліногравюри). Проілюструвала близько 60 творів українських та зарубіжних письменників

    Дитинство Софії Караффи-Корбут пройшло у селі Куткір, де її виховували дві вчительки: її мати Марія з рідною сестрою Євгенією (Березівна, тета Ґеня). Бабця Софії — Анна Кучинська — з Буська, її молодша сестра була матір’ю Іларіона Свєнціцького. Ббатько Софії, Граф Петро Караффа-Корбут, народився в Білорусі, 1924 року емігрував до США, його родину влада репресувала, маєтки націоналізувала.

    1936 – після закінчення школи, стала ученицею жіночої гімназії сестер Василіянок, брала професійні уроки малювання у художниці-графіка Стефанії Ґебус.
    1942 – навчання у Державній мистецько-промисловій школі
    1944 – закінчила перший клас Державної технічної фахової школи для будівництва. Навчання було перерване. Продовжилось воно у щойно відкритому Львівському художньо-промисловому училищі (нині коледж ім. Івана Труша).
    1947 – навчання в Інституті прикладного й декоративного мистецтва на відділі прикладної графіки факультету монументального живопису.
    Викладачі з фаху: Івана Гуторов, Вітольд Манастирський та Роман Сельський.
    Коли відділення закрили, студентку Караффу-Корбут перевели на п’ятий курс Київського художнього інституту. Однак до столиці вона не поїхала – перейшла на відділ художньої кераміки.
    1953 – закінчила Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва
    Після інституту працювала на Львівській скульптурно-керамічній фабриці, але залишила її через погані умови.
    1964 – перша персональна виставка

    Повне ім’я художниці: Софія-Роксоляна-Романа Караффа-Корбут

    Графічний талант Софії Караффи-Корбут на повну силу проявився у 1960 роки. Співпрацювала із видавництвами «Каменяр» (від 1961, Львів), «Веселка» (від 1964), «Дніпро» (обидва – Київ). Вершиною її творчих пошуків стали ілюстрації до «Кобзаря» Т. Шевченка (1967), «Лісової пісні» Лесі Українки (2000) та «Івана Вишенського» І. Франка (2001). У її багатогранній спадщині особливе місце посіла Шевченківська тематика – перші твори датовано 1961 роком, останні — 1968-м. Понад тринадцять років Софія Караффа-Корбут працювала над ілюстраціями до «Івана Вишенського» І. Франка.

  • Роботи
  • Софія Караффа-Корбут. Іван Підкова, 1963; кольорова ліногравюраСофія Караффа-Корбут. Варнак, 1966; кольорова ліногравюраСофія Караффа-Корбут. Наймичка, 1968; ліноритСофія Караффа-Корбут. Іван ВишенськийСофія Караффа-Корбут. Дарина

Джерело репродукція:
zaxid.net
Енциклопедія сучасної України

Інші профілі

Антон Ткаченко

Антон Ткаченко

Антон Ткаченко досліджує тему особистої пам’яті та пам’яті міста, велику увагу у своїх проєктах приділяє архітектурі й організації простору. Митець працює зі знайденими об’єктами та вторинно використаними матеріалами, як-от скло, тканина, фотографії, афіші, тексти, плани виставкових приміщень, документації виставок, пам’ятні речі

Віталій Матухно

Віталій Матухно

Куратор та митець із Лисичанська. Працює з аналоговою і цифровою фотографією, цифровим колажем, експериментальною музикою. Основні теми робіт: дослідження постіндустріального пейзажу Луганщини й Донеччини та процесу деіндустріалізації загалом. Працює зі зникаючою пам’яттю та робить спроби її зберегти, рефлексує про свій досвід життя у «вмираючому» місті

Марія Богомолова

Марія Богомолова

Важливою складовою мистецької практики Марії Богомолової є дослідження матеріалів, що стають невіддільною частиною її графічних робіт. Більшість із них — це рослини, тканина й те, що винайдено у поєднанні людської праці та природних ресурсів. Матеріал стає активним учасником роботи та формує новий контекст розуміння твору

вверх