Софія Караффа-Корбут
- 23 серпня 1924, Львів — 29 листопада 1996
- Львівське художньо-промисловоме училище
Інститут прикладного й декоративного мистецтва (1953) - Роботи
Софія Караффа-Корбут працювала в галузі станкової та книжкової графіки (в техніці ліногравюри). Проілюструвала близько 60 творів українських та зарубіжних письменників
Дитинство Софії Караффи-Корбут пройшло у селі Куткір, де її виховували дві вчительки: її мати Марія з рідною сестрою Євгенією (Березівна, тета Ґеня). Бабця Софії — Анна Кучинська — з Буська, її молодша сестра була матір’ю Іларіона Свєнціцького. Ббатько Софії, Граф Петро Караффа-Корбут, народився в Білорусі, 1924 року емігрував до США, його родину влада репресувала, маєтки націоналізувала.
1936 – після закінчення школи, стала ученицею жіночої гімназії сестер Василіянок, брала професійні уроки малювання у художниці-графіка Стефанії Ґебус.
1942 – навчання у Державній мистецько-промисловій школі
1944 – закінчила перший клас Державної технічної фахової школи для будівництва. Навчання було перерване. Продовжилось воно у щойно відкритому Львівському художньо-промисловому училищі (нині коледж ім. Івана Труша).
1947 – навчання в Інституті прикладного й декоративного мистецтва на відділі прикладної графіки факультету монументального живопису.
Викладачі з фаху: Івана Гуторов, Вітольд Манастирський та Роман Сельський.
Коли відділення закрили, студентку Караффу-Корбут перевели на п’ятий курс Київського художнього інституту. Однак до столиці вона не поїхала – перейшла на відділ художньої кераміки.
1953 – закінчила Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва
Після інституту працювала на Львівській скульптурно-керамічній фабриці, але залишила її через погані умови.
1964 – перша персональна виставка
Повне ім’я художниці: Софія-Роксоляна-Романа Караффа-Корбут
Графічний талант Софії Караффи-Корбут на повну силу проявився у 1960 роки. Співпрацювала із видавництвами «Каменяр» (від 1961, Львів), «Веселка» (від 1964), «Дніпро» (обидва – Київ). Вершиною її творчих пошуків стали ілюстрації до «Кобзаря» Т. Шевченка (1967), «Лісової пісні» Лесі Українки (2000) та «Івана Вишенського» І. Франка (2001). У її багатогранній спадщині особливе місце посіла Шевченківська тематика – перші твори датовано 1961 роком, останні — 1968-м. Понад тринадцять років Софія Караффа-Корбут працювала над ілюстраціями до «Івана Вишенського» І. Франка.
