Ольга Плешкан

Художниця, музейна працівниця. Учениця Олекси Новаківського. Авторка меланхолійних краєвидів, поетичних образів Покуття. Великий вплив на особистість художниці справили контакти з Василем Стефаником (її рідна тітка Ольга була дружиною письменника). Багато років працювала в музеї письменника в Снятині

1924 — вступила на філологічний факультет Львівського університету
1925—1933 — навчалася (з перервами) у школі Олекси Новаківського. Членкиня мистецької групи молодих митців (учнів Новаківського) «Руб».
1926; 1933 – учасниця виставок мистецької групи «Руб»
1934 – учасниця виставки жіночої творчості, влаштованої у Станиславові (Івано-Франківськ) з нагоди Всесвітнього конгресу українських жінок, що став потужною демонстрацією емансипантського жіночого руху в Галичині
1934 – учасниця третьої виставки Українського товариства приятелів мистецтва (УТПМ)
1935 – учасниця «Ретроспективної вистави українського мистецтва за останні ХХХ літ» у Національному музеї у Львові
1939 — працювала учителькою в селі Русові. Пізніше одержала посаду наукової працівниці музею Василя Стефаника в тому ж селі, де працювала до виходу на пенсію.
1942,1943 — експонувала свої твори на виставках у Львові як членка Спілки українських образотворчих мистців
1957 – після виходу на пенсію переїхала до Снятина, співпрацювала з музеєм Марка Черемшини
1962 — Львівське відділення Спілки художників України організовало виставку учнів Новаківського: Стефанії Ґебус-Баранецької, Григорія Смольського та Ольги Плешкан.