Норберт Штрассберг (Norbert Strassberg)

1911, Львів – 1941, Львів (?)

Живописець, графік. Норберт Штрассберг використовував різке бокове освітлення, як у караваджистів ХVII століття, та оперував, як у скульптурі, контрастами чорного та білого кольорів для створення реалістичного об’єму та емоційного підсилення

Вчився у Львівській художньо-промисловій школі у Казимира Сіхульского
пізніше – навчання у Вільній Академії мистецтв у Львові
1928 – переїхав до Кракова, де його батько відкрив кравецьку майстерню. Саме тоді Норберт Штрассберг познайомився зі Станіславом Шукальським, який щойно прибув зі Сполучених Штатів в ореолі успіху
1930 – учасник виставки Товариство прихильників красних мистецтв (TPSP) у Кракові
1934 – став членом Асоціації єврейських художників і скульпторів
1935,1938 – учасник виставки Товариства прихильників красних мистецтв у Львові (TPSP)
1935 – учасник у Ювілейної виставки варшавської «Захенти»,
1936 – у червні більше ніж 30 його творів експонувались на виставці художнього об’єднання «Szczepu Rogate Serce»
1936 – учасник виставки IPS у Варшаві

Близько середини 1930-х років у його доробку нараховувалося близько 1500 робіт, зокрема, близько 1000 портретів. Він портретував багатьох представників єврейської інтелігенції Львова. Працював також у галузі жанрового мистецтва, часто використовуючи при цьому єврейські теми, сцени з Біблії, релігійного культу та легенд: «Єврей», «Каїн», «Вивчення Талмуду», «Тора», «Судний день», «Голем» та ин. З творчої спадщини художника збереглося мало: близько двох десятків робіт, зокрема, декалька автопортретів.

У мистецькій практиці Норберта Штрассберга дослідники відзначали захоплення творчістю Станіслава Шукальського. Водночас, на думку польського дослідника Єжи Маліновського, авторська манера митця сформувалась у львівському єврейському мистецькому середовищі (зокрема, Еміля Кунке), для якого в той час були характерними експерсіоністичні композиції та кубістичне моделювання простору.

Інформація щодо смерті Норберта Штрассберга суперечлива, припускають, що художник загинув у львівському гетто у 1941 році (Lechosław Lameński). Можливо, загинув як солдат Червоної Армії у 1941 році на львівському аеродромі або в Ташкенті (Б. М. Пінчевська).