Михайло Ліщинер

Михайло Ліщинер був добре знайомий з мистецтвом європейського модернізму, особливо французькою школою живопису – у творах трапляється чимало парафраз з класиків фовізму, кубізму, експресіонізму

1921 – осиротів, всі рідні померли від голоду.
1921-1922 – безпритульний.
1922 – потрапляє до дитячого будинку. Завідуюча звернула увагу на талановитого хлопця. Він міг протягом восьми годин грати на фортеп’яно, потім захопився малярством
1926 – до дитячого будинку приїхала комісія народної освіти з метою відбору найбільш талановитих дітей. З 56-ти вихованців звернули увагу тільки на нього: рекомендували на навчання у Кам’янець-Подільську художньо-промислову школу
1926-1931 – навчається у Кам’янець-Подільській художньо-промисловій школі. Його вчителями були графік Володимир Ґаґенмейстер, чудовий педагог, мистецтвознавець, збирач українського ужиткового мистецтва (репресований у 1937), кераміст Отто Адамович
1934 – вступає в Одеський художній інститут, який того ж року переводять до Києва. Навчається в одного з найкращих українських портретистів Павла Волокидіна, який ставився до Михайла як до сина, допомагав йому матеріально, а також у Михайла Бойчука, епохальної фігури в історії українського мистецтва, Олександра Гауша, майстра натюрморту, пейзажиста Іллі Штільмана.
1937 – вступає до професійної спілки працівників мистецтв з рекомендацією від народного художника України К.Трохименка.
1939 – у майстерні Георгія Якутовича знайомиться з Вітольдом Манастирським, Романом Сельським. Зустріч з Романом Сельським змінила його погляди на мистецтво.

Я приголомшено дивився на твори Сельського. Це майстер, ні на кого не схожий! – згадував пізніше Михайло Ліщинер

1941 – здобуває кваліфікацію художника. На початку війни, закінчивши курси, стає командиром саперної роти
1944-45 — перекладач на фронті (досконало володів німецькою мовою)
1945 – закінчив війну у Дрездені
1945 — отримує диплом Київського державного художнього інституту за спеціальністю «живопис» і стає членом Спілки радянських художників України.
1945 – під враженням від зустрічі з Романом Сельським та Вітольдом Манастирським переїжджає до Львова. Знайомство з подружжям Сельських згодом переростає у міцну дружбу
1947-54 – викладає у Львівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва (кафедра живопису)
1954 – працює у Художньому фонді
1972 – на пенсії, продовжує творчу працю

Образний світ творів Михайла Ліщинера ввібрав риси єврейського фольклору, поетики народного побуту, міфологічного світосприйняття