У Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького відкрилась виставка «Марія Примаченко. “Дарую Україні!”» з майже сотнею творів з колекції мистецтвознавця, академіка Едуарда Димшица. У творчій спадщині Марії Примаченко є ряд композицій, присвячених темі війни, військовим і захисникам.
Відомо, що чоловік мисткині загинув на війні, вона залишилась одна з маленьким сином на руках та старенькими батьками у напівзруйнованому будинку. Наприкінці 1940-х – початку 1950-х років Марія Примаченко повернулась до творчості та рефлексувала цю втрату, малюючи солдатські могили, а також і містичних звірів, які уособлювали війну.
Фантастичні букети Марії Примаченко мають авторські підписи, що є надзвичайно важливою наративною складовою її творчості, з присвятами військовим та захисникам: «Довгоногі чаплі гуляють на Вкраїні, у саду, у вишневому саду, де хрущі, хрущі гудуть, хлопці в армію ідуть» (1992 рік), «Два папуги на квітках гудуть, гудуть. Хлопці з армії ідуть – радість матерям несуть» (1989 рік), «Дарую дорогим прикордонникам, котрі не сплять, хоча їм доводиться гірко, та стережуть [свою землю] зірко. Бажаю їм щастя, здоров’я, щоби світило сонце, щоб панували мир і любов на землі» (1985 рік).
Картини-обереги Марії Примаченко, правдоподібно, мали захищати слабких чи загрожених і нести щастя: мисткиня «дарувала» свою творчість і дітям («дарую діткам рожі, щоб не були у школі сльози, щоб училеті були хороші», 1985 рік), і жінкам («дарую квітки дояркам, котрі вранці встають, свою роботу виконують. – Будьте щасливі!», 1989 рік).
Переважна частина експонованих композицій репрезентують пізній період творчості Марії Примаченко, останнє десятиріччя її життя. Дослідник Едуард Димщиц збирав їх упроводовж 30 років, більшість робіт він придбав у родини художниці, в її батьківські оселі в селі Болотня (Київщина).
Ім’я Марії Примаченко багаторазово згадувалося в медіа від початку повномасшабної війни:
– 27 лютого під час атаки росіян згорів краєзнавчий музей в селищі Іванків Київської області, де зберігалися її роботи. Пізніше стало відомо, що частина творів знаходилась в Києві, а частину під час пожежі встигли врятувати місцеві жителі;
– робота Марії Примаченко «Опудало» (1967) увійшла до основного проєкту Венеційської бієнале «Молоко снів» (кураторки Чечилія Алемані); ще дві роботи художниці (з колекції НМЛ імені А. Шептицького) увійшли до експозиції «Це Україна: захищаючи свободу» від PinchukArtCentre (куратор Бйорн Гельдхоф);
– у квітні на благодійному аукціоні Benefit for Ukraine’s People & Culture картину «Моя хата, моя правда», яка була створена у 1989 році, продали за 110 тисяч євро (при стартовій ціні 1000 євро).
– на початку травня на благодійному аукціоні для допомоги Збройним силам України, організованому фондом Сергія Притули, роботу «Квітки виросли коло четвертого енергоблоку» (1990 року) продали за 500 тисяч доларів (при стартовій ціні твору 5 тисяч доларів).
Відкриття виставки приурочено до Дня Української Державності, яке ми вперше відзначаємо 28 липня. В дизайні експозиції присвяту підкреслено розташуванням згрупованих за кольором тла робіт в останньому залі, що символізує державний прапор.
У фантастичний всесвіт чудернацьких істот, звірів і птахів Марії Примаченко можна поринути, оглянувши виставковий проєкт «Марія Примаченко. “Дарую Україні!”», що триватиме до 24 вересня.
Інше у потоці
У Львові триває оцифрування давніх писанок
Чутлива спадщина: створення тактильної експозиції барельєфів «Чотири стихії»
Периферії/Peripheries : перекази виставок