Каєтан Стефанович
- 12 липня в м. Дрогобич, 1886 – 1920
- Краківська академія мистецтв (1906-1908)
Мюнхенська академії мистецтв (1908-1910) - Роботи
Каєтан Стефанович – один з найяскравіших представників львівської сецесії, – відомий як графік, декоратор, ілюстратор
Син художника Антоні Стефановича.
1906 – після року навчання у Львівській політехніці на відділі
архітектури продовжує здобувати художню освіту у Краківській академії мистецтв, під керівництвом Юліана Панкевича та Ю. Мегоффера;
1908- 1910 – навчання в Мюнхенській академії мистецтв
1909 – в шлюбі з Сабіною з Вальчинських Стефанович народжується перша дитина – донька Ірена
1910 – участь у Загальній виставці польського мистецтва у Львові
1911 – отримує стипендію Фундації Л. Сапєги та їде в Париж на навчання в Національній школі декоративного мистецтва
1912 – експонує декілька своїх етюдів на виставці Львівського літературно-артистичного товариства
1913 – перша персональна виставка Каєтана Стефановича у Львові, яка згодом була повторена в Кракові та Познані (в 1914 р.)
1913 – проектує і виконує декоративне оформлення Жіночої гімназії Софії Стшалковської, за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 22 (сьогодні тут – середня школа №6), розписи не збережені, а також стінопис будівлі Кредитного товариства, що знаходилось за адресою: м.Львів, вул. Коперника, 4 (сьогодні – Львівська філія Національного банку України)
Творчість Каєтана Стефановича вирізняється орієнтальними мотивами, площинністю і складною символікою образів.
1914 – початок Першої світової війни руйнує давню мрію Каєтана про подорож до Індії, а також пов’язані з цим творчі плани художника;
1914 – в серпні Каєтан Стефанович вступає до лав Східного легіону у Львові та розпочинає військову службу
1916 – у січні-лютому створює 9 графічних картонів «Пісня легіонера в рисунках Каєтана Стефановича – сержанта 1-го полку уланів»
1920 – залишається у складі офіцерського запасу на посаді референта з навчальної роботи у Міністерстві військових справ, але з початком польсько-більшовицької війни без вагань повер¬тається до свого полку на фронт
1920 – Каєтан Стефанович загинув від кулі більшовицького снайпера 20 вересня під Рогачовом над р. Случ (тепер Гомельська обл., Білорусія). Похований на Личаківському цвинтарі у війсковому меморіалі
