Можливо у всьому винна фабрика Ворхола? Від ідеї до реалізації – все має бути хендмейдом художника? Романтичний образ митця, ізольованого у свої майстерні, є багато в чому неточним в сучасному світі арт-ринку
Сьогодні, студії художників – це великомасштабні операційні, в яких працює безліч помічників, щоб допомогти у виробленні масштабних творів мистецтва.
Використання декількох помічників сходить до епохи Відродження, де великі проекти були досить поширеним явищем. Мікеланджело мав помічників, які допомогали йому малювати фон на стелі Сікстинської капели у Ватикані між 1508 і 1512 роками.
Відомо, що в епоху бароко Пітер Пауль Рубенс і Рембрандт мали майстерні з учнями або помічниками, що призводить до суперечок стосовно авторства деяких робіт. Так, в каталогах можна побачити, наприклад, підпис “Майстерня Рубенса”.
Це не означає, що всі художники використовували помічників у будь-яку епоху, але це далеко від рідкість.
Переломним моментом вважається створення фабрики Енді Ворхола. У студії художнику не просто допомагали асистенти. Ідея принципа роботи і готового художнього продукту у 1960-70х роках полягала в тому, щоб виробляти у масовому масштабі (як на заводі або фабриці) мистецтво практично без участі самого художника.
Але навіть сама ця ідея фабричного виробництва зародилась не в голові Ворхола, а раніше в головах викладачів та студентів Баухауса. Ласло Мохой-Надь щиро вирів, що в світлому майбутньому художник генеруватиме ідеї, а працівники фабрик будуть їх втілювати.
І сьогодні такі художники, як Такаші Муракамі, Деміен Хьорст і Мерилін Мінтер використовують великі студії, в яких численні помічники виробляють мистецтво, і цей процес не відрізняється від виробничої лінії. Сам Кунс визнає, що штат його асистентів налічує 150 помічників: “Якби мені довелося робити це самому, я б навіть не був в змозі закінчити одну картину в рік”, – сказав він Wall Street Journal.
Художник Кегінде Валей використовую зовнішній підряд, аутсорсинг, і довіряє виробництву в Китаї. За даними журналу New York magazine, художник відкрив студію в Пекіні, щоб встигати йти в ногу з вимогами ринку.
З іншого боку, художники, такі як Альберт Oелен наполягають на живописі, коли кожен мазок робить сам автор.
Причина в тому, що мені подобається бути одному. І це важко знайти людину, якій я міг би так сильно довіритись. Дивіться, це не просто, що він або вона зможуть дивитися, як я малюю в студії, вони були б в змозі заглянути всередину мого мозку, щоб бачити, що я думаю! Я не допускаю до цього нікого, – сказав Oелен ArtNet News в жовтні 2015 року
Іншими словами, все зводиться до індивідуальних переваг художника, дилера та колекціонерів. Хоча використання помічників широко визнається, деякі й досі вважають найкращим романтичний підхід до створення мистецтва і взаємодіють тільки з тими художниками, які творять роботи виключно своїми руками.
Інше у потоці
У Львові до річниці вторгнення з’явився мурал «Вчинок» від художника Тімо
Новий артпростір на мапі Львова: Zenyk Art Gallery
Prospana istoria про ситуативні маршрути в межах площі 19,625 км кв